УРОК №
Тема. Якісні, відносні та
присвійні прикметники
Мета:
навчити учнів розрізняти і визначати групи прикметників за значенням: якісні,
відносні та присвійні; удосконалювати вміння знаходити прикметники в текстах та
використовувати їх у власному мовленні; розвивати творчі здібності та
зв’язне мовлення під час виконання практичних вправ; виховувати в учнів любов до рідного краю, повагу до
перлин українського мистецтва, зокрема картин Катерини Білокур, виховувати любов до прекрасного.
Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, зображення
репродукцій Катерини Білокур.
Методи та
прийоми:
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І.
Організаційний початок уроку
Дзвенить
дзвінок
Починається урок,Будемо старанно працювати
Щоб мову рідну гарно знати!
ІІ. Мовна
розминка
1. Знайдіть «зайве» слово. Розкажіть,коли вживається апостроф.
Пір’я, солом’яний, мавп'ячий, бур’ян, зіп’явся,верф’ю.
2. Додайте до іменників прикметники, визначте рід.
Токіо,
таксі, кава, досьє, рагу,шимпанзе.
3. Вставте префікс з-, с- у поданих словах. Поясніть
написання. Скласти речення.
…рошений, …пекти,…фотографувати,
…малювати.
4.
Доповніть
речення, розставляючи розділові знаки. Пояснити.
Яке це щастя
друже мій…
ІІІ.
Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.
1.
Прийом
«Мозковий штурм»
-
Яка частина мови називається
прикметником?
-
Як змінюються прикметники?
-
Яку синтаксичну роль виконують
прикметники в реченні?
2.
Вибірковий диктант.(виписати прикметники)
Квіти ваблять
наші очі дивовижною
красою, зігрівають наші
серця своєю надзвичайною
ніжністю і тендітністю. Квіти – неповторний дарунок
природи. Їхнє безкінечне розмаїття, витончена гама барв і пахощів позитивно
впливають на наші емоції і загальний психічний стан. Вирощування рослин,
складання букетів і композиції створюють гарний настрій. Допомагають розвивати
естетичний смак, краще розуміти світ прекрасного.
До
виписаних прикметників підібрати іменник, два словосполучення ввести у складне
речення.
ІV. Повідомлення теми й мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності.
З’ясувати походження термінів. На що вказують самі назви: якісні, відносні,
присвійні? Як утворилися ці слова? (Міркування
учнів)
V. Сприйняття й засвоєння учнями
навчального матеріалу.
1. Спостереження над мовним
матеріалом
- Прочитати словосполучення, записані на дошці:
А) рідний край;
Б) сільський краєвид;
В) Катеринин натюрморт.
- Що спільного в усіх трьох прикметників? (рід, число, відмінок, у
словосполученні – всі три залежні від іменників).
- Спробуйте утворити ступені
порівняння:
А) рідний - рідніший, найрідніший;
Б) сільський - немає;
В) Катеринин - немає.
- Утворіть пестливі форми:
А) рідний - рідненький,
ріднесенький;
Б) сільський - неможливо;
В) Катеринин - неможливо.
- Доберіть синоніми:
А) рідний - близький, дорогий;
Б) сільський - неможливо;
В) Катеринин - неможливо.
- Котрий, на вашу думку, прикметник
якісний, зробіть висновок.
2. Робота з підручником
Опрацювати теоретичний матеріал на сторінці 144.
За характером ознаки, яку вони виражають, морфологічними і словотворчими особливостями
прикметники поділяються на якісні, відносні і присвійні.
Якісні
прикметники вказують таку ознаку, що може бути властива предмету в більшій чи меншій
мірі: яскравий колір, довгі розмови і
т. д. Вони можуть утворювати словосполучення із залежними прислівниками міри дуже, надзвичайно, надто, занадто, досить тощо.
Відносні
прикметники вказують ознаку предмета за відношенням до інших предметів (дерев'яний поміст) чи якихось явищ (тутешні мешканці, сьогоднішні події).
Присвійні прикметники позначають належність предмета людині або тварині (мамина хустка, заячі вуха); на відміну від інших прикметників,
вони відповідають на питання чий?
3.Колективна робота (доповнити таблицю власними прикладами, які стосуються творчості Катерини
Білокур. Увести власні приклади до самостійно складених речень.(3 речення))
Прикметники за значенням
|
На які питання відповідають
|
Що означають
|
Наприклад
|
Власний
приклад
|
Якісні
|
Який?
|
На вигляд
|
Гарний
|
|
За розміром
|
Високий
|
|||
На смак
|
Гіркий
|
|||
За кольором
|
Білий
|
|||
За формою
|
Круглий
|
|||
За віком
|
Молодий
|
|||
За характером
|
Лагідний
|
|||
За станом,
настроєм
|
Веселий
|
|||
Відносні
|
До чач належать?
|
Часу
|
Тижневий
|
|
Місця
|
Сільський
|
|||
Матеріалу
|
Дерев’яний
|
|||
Речовини
|
Кислотний
|
|||
Професії
|
Столярний
|
|||
Національності
|
Український
|
|||
Сфери діяльності
|
Громадський
|
|||
Присвійні
|
Кому належать?
|
Людині
|
Мамин
|
|
Тварині
|
Ведмежин
|
3.Робота з текстом
А) Прочитати текст.
Б) Дати відповіді на запитання:
1. Який заголовок можна дібрати
до тексту?
2. Яким стилем і типом мовлення
написаний текст?
3. Що нового ви дізнались про
натюрморт?
4. Випишіть прикметники: спочатку якісні, потім відносні, і нарешті –
присвійні. Розкажіть, за якими ознаками ви поділили прикметники на групи.
Якщо різні плоди саду і городу розкласти
на маминій скатертині чи на
тарелі, а поряд постелити вишитий рушничок, то
вийде композиція. В образотворчому мистецтві її називають натюрмортом. У
перекладі з французької це слово означає «нежива натура», тобто нерухома.
Натюрморт – це твір живопису. На якому
крім овочів, фруктів можна зобразити і різні предмети домашнього вжитку (чашки,
тарілки тощо), малюючи натюрморти, художники розповідали глядачу про
різноманітні предмети, які належали
людям їхньої епохи, про духовний рівень своїх сучасників, їх заняття, майновий
стан. Минуло два століття, поки
натюрморти виділили в окрему групу художніх картин.
Так народився новий жанр живопису.
4.Доберіть синоніми
Художниця – ( майстриня, Катерина
Білокур, художниця-чарівниця, митець).
Намалювала –
(зобразила, написала, створила, нанесла фарби).
Картина – (
репродукція, шедевр, полотно)
5. Творча робота.
Зверніть увагу на дошку. До вашої уваги
представлено картини видатної української
художниці. Назвіть її прізвище та ім'я. Передайте своє враження від
картини. Доберіть по 2 прикметника кожної групи за значенням, до кожної з
картин, які відрізняють одне полотно від іншого.
«Сніданок» (1950)
«Квіти та овочі» (1959 - 1960)
Натюрморт з хлібом (1960),
VІ. Виконання вправ на закріплення.
1. Вибірково-розподільний диктант. Виписати
прикметники, визначити, до якої групи за
значенням належить кожен з них.
Життєвий і творчий шлях К. Білокур був не з простих.
Вчитися в школі в дитячі роки їй не довелося. Але потяг до знань, до книги
допоміг їй пізніше заповнити пропуски в освіті. Любов до рідного краю,
пристрасть до малярного мистецтва поступово витіснили інші інтереси. Батьки
марно прагнули відвернути дочку від «недолугого заняття», яке стало сенсом
всього її життя. Вона уважно вивчає живу природу, будову кожної прекрасної
квіточки, кожної зеленої стеблинки. Так поступово художниця збагачується
враженнями, проникаючи в складний творчий процес, відкриваючи для себе секрети
техніки живопису, композиції, малюнка.
Як у барвистому вінку кожна квітка
по-своєму красива та приваблива, так і творчість Катерини Білокур цікава і
цінна. І мимоволі спадають на думку слова: "Щасливий той, в кому душа не
мовчить, коли бачить красу, – красу природи, людини і людських справ на Землі.
А ще щасливий, хто сам творить красиве".
2. Гра «Хто швидше?»*.
За одну хвилину записати
якнайбільше відносних прикметників, які стосуються образотворчого мистецтва.
3.
Утворіть від поданих
іменників присвійні прикметники.
Запишіть. (Робота на дошці та в зошитах).
Батько, бабуся,
дідусь, мати, Іван, Микола, Василь, Ілля, Ігор, Андрій, Ольга, Марія, Наталка,
Галина, Мавка, Дочка, син, сестра, брат.
4. Бесіда.
§
Яка частина мови називається
прикметником?
§
Чому прикметник – самостійна
частина мови?
§
Від чого залежить рід, число та
відмінок прикметника? Навести приклади.
§
На якій основі прикметники поділяються на якісні та
відносні? Навести приклади.
§
Які прикметники належать до
присвійних? Навести приклади.
VІІ. Підсумок уроку. Оцінювання навчальних досягнень
VIII. Домашнє завдання
1. Підготувати розповідь про розряди прикметників за значенням.
2. Уживаючи якісні, відносні і присвійні прикметники, розповісти про
натюрморти Катерини Білокур.
Урок №
Тема. Творення прикметників, правопис найуживаніших суфіксів. Перехід прикметників в іменники
Мета: навчальна – повторити і поглибити знання учнів про способи творення
слів в українській мові, з’ясувати скільки існує способів творення
прикметників, пояснити явище переходу прикметників у іменники;
розвивальна
– виробляти уміння правильно
утворювати прикметники різними способами
в усному і писемному мовленні, визначати спосіб творення
загальновживаних прикметників, розвивати творчі здібності та
зв’язне мовлення під час виконання практичних вправ.
виховна - виховувати інтерес до вивчення
життєвого та творчого шляху Тараса Шевченка..
Тип уроку. Вивчення нового матеріалу, формування практичних умінь і навичок
Обладнання: схеми, картки, портрет Тараса Шевченка, поезії поета.
Вид уроку: інтегрований (українська мова,
українська література, образотворче мистецтво).
Методи і прийоми: робота в групах, лінгвістичне
дослідження, інтерв'ю, «Позмагайся з поетом», «Відшукай помилку», «Швидкопис за
читачем», «Кодування», складання сенканів.
Епіграф:
Я сьогодні Шевченка читаю,
Скільки мудрості в його рядках!
Мов на ангельських крилах літаю,
Як тримаю «Кобзар» у руках…
Скільки мудрості в його рядках!
Мов на ангельських крилах літаю,
Як тримаю «Кобзар» у руках…
Хід уроку
І.
Організаційний момент.
Девіз уроку:
Зібратися разом – це початок.
Триматися разом – це прогрес.
Працювати разом – це успіх.
Триматися разом – це прогрес.
Працювати разом – це успіх.
ІІ.
Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань
1. Мовна розминка
1. Мовна розминка
-
Вставте,
де потрібно, м’який знак, поясніть написання слів.
Козац...кий, дон…ка,дон….чин ,сніп…, кров…,
-
Поставте
іменники в родовому відмінку однини. Поясніть написання закінчень.
Листок, степ, Київ, листопад, сніг, камінь.
-
Розставте
розділові знаки, поясніть їх вживання. Зробити синтаксичний розбір першого
речення.
Дмухнув вітер понад ставом і сліду не стало.
Хижак уже присів прищурився та в цю мить пролунав постріл.
2. Інтелектуальна
розминка.
Ш
|
к
|
і
|
л
|
ь
|
н
|
і
|
||||||
П
|
р
|
и
|
к
|
м
|
Е
|
т
|
н
|
и
|
к
|
|||
п
|
р
|
и
|
с
|
В
|
і
|
й
|
н
|
і
|
||||
о
|
з
|
н
|
а
|
Ч
|
е
|
н
|
н
|
я
|
м
|
|||
с
|
т
|
у
|
п
|
Е
|
н
|
і
|
||||||
в
|
і
|
д
|
Н
|
о
|
с
|
н
|
і
|
|||||
я
|
К
|
і
|
с
|
н
|
і
|
|||||||
р
|
О
|
д
|
а
|
м
|
и
|
|||||||
1.
Підібрати
спільнокореневий прикметник до іменника школа.
2.
Самостійна частина
мови, що означає ознаку предмета й змінюється за родами, числами, відмінками.
3.
Прикметники,
утворені від назв людей чи тварин.
4.
У реченні
прикметники найчастіше виступають …
5.
Якісні прикметники
мають …порівняння.
6.
Прикметники які
називають ознаку не прямо, а через її зв’язки, відношення з різними предметами,
ознаками та діями називаються…
7.
Прикметники, що
вказують на ознаку, яка сприймається безпосередньо і при порівнянні може
виражатися більшою або меншою мірою.
8.
Прикметники здатні
змінюватися за числами, відмінками та…
ІІІ.
Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчання.
- Тарас
Григорович Шевченко видатна постать
українського народу. Йому судилося прожити 47 років, але він для України зробив
стільки, що жодна людина не зробила. Промайнуло багато років з дня
смерті поета, але пам’ять про нього буде жити вічно. Сьогодні, за допомогою мовленнєво-комунікативного
дидактичного матеріалу, ми ще раз
звернемось до біографічних та поетичних сторінок Кобзаря.
Проблемні запитання
Проблемні запитання
Чи
утворюються прикметники усіма тими способами, що й іменники? ( Ні.)
- Чи можна утворити прикметники
безафіксним способом?
- Чи є абревіатури, які належать
до прикметників?
-
Відповіді на ці питання ми даізнаємося на сьогоднішньому уроці.
2. Хвилинка грамотності. Навчальний диктант.
Тарас народилася на Черкащині в селі Моринцях, в сім'ї кріпаків. З дитинства був допитливим, любив малювати, співати. У дитинстві Тарас часто ходив у гості до діда Якима. Кажуть, дід розповідав йому цікаві, незвичайні історії про козацтво та гайдамаків. Розповіді діда будили уяву Тараса, викликали інтерес до історії рідного краю. Згодом цікаві розповіді дідуся Шевченко використає в своїх поетичних рядках.
Тарас народилася на Черкащині в селі Моринцях, в сім'ї кріпаків. З дитинства був допитливим, любив малювати, співати. У дитинстві Тарас часто ходив у гості до діда Якима. Кажуть, дід розповідав йому цікаві, незвичайні історії про козацтво та гайдамаків. Розповіді діда будили уяву Тараса, викликали інтерес до історії рідного краю. Згодом цікаві розповіді дідуся Шевченко використає в своїх поетичних рядках.
3.
Самостійна робота.
А. Підкреслити прикметники. Скільки слів виділили?
Б. Зробити синтаксичний розбір речення.
Кажуть, дід розповідав йому цікаві, незвичайні історії про козацтво та гайдамаків.
В. Розібрати прикметники як частину мови.
I варіант – рідного;
II варінт – поетичних.
А. Підкреслити прикметники. Скільки слів виділили?
Б. Зробити синтаксичний розбір речення.
Кажуть, дід розповідав йому цікаві, незвичайні історії про козацтво та гайдамаків.
В. Розібрати прикметники як частину мови.
I варіант – рідного;
II варінт – поетичних.
ІV.Сприймання
та осмислення нового матеріалу.
Прикметники творяться такими способами: префіксальний, суфіксальний, префіксально-суфіксальний, складання слів або основ слів. Давайте розглянемо таблицю «Способи творення прикметників», з якої можемо побачити, якими способами творяться якісні, відносні та присвійні прикметники.
Прикметники творяться такими способами: префіксальний, суфіксальний, префіксально-суфіксальний, складання слів або основ слів. Давайте розглянемо таблицю «Способи творення прикметників», з якої можемо побачити, якими способами творяться якісні, відносні та присвійні прикметники.
Способи творення прикметників
Якісні
|
Відносні
|
Присвійні
|
1. Префікси: недорогий, безіменний, прадавній, завеликий
2. Суфікси, що надають прикметникам нових відтінків у значенні: білявий, чорненький, злющий, здоровенний
3. Суфікси, що надають прикметникам
нового значення: жилавий, зубастий, язикатий, холодний, колючий
|
1.Префікси: беззахисний, праісторичний, трансатлантичний
2. Суфікси –ськ-, -цьк-, -зьк-,
-ан-(-ян-), -ов-, -ев-, -н-: батьківський,
паризький, гречаний, дубовий, рожевий, срібний.
3. Префікси: не-, без-, над-, до- і
суфікси –н-, -ов-, -альн-, -к-: невимовний,
безмежний, понадстроковий
|
1. Суфікси –ин-(-їн-) – для утворення прикметників від іменників І відміни та
іменника мати: сестрин, Миколин, материн, Надіїн
2. Суфікси –ів-(-їв-), -ов-, -ев-(-єв-) для творення прикметників від іменників ІІ
відміни: батьків, Петрове, Андріїв, Василева
3. Суфікси –ин-(-їн-), -н, -ач-(-яч-) для творення прикметників від назв тварин:
левиний, котячий, солов’їний, а
також з нульовим суфіксом: вовчий, заячий, ведмежий.
|
Незначна
частина прикметників належить до
непохідних: білий, синій, щедрий, буланий, сухий. Похідні прикметники – це присвійні, відносні та переважна
більшість якісних.
Прикметники, як і іменники,
творяться різними способами. Прикметники утворюються від іменників, дієслів, прислівників,
числівників та інших прикметників суфіксальним, префіксальним,
суфіксально-префіксальним способами та складанням основ або слів.
Прикметники можуть переходити в іменники. При цьому
вони втрачають власні ознаки та набувають значення назв осіб. У реченні
виконують роль підмета або додатка. Це такі слова: майбутнє, минуле, хворий,
набережна, пальне, Рівне, Лозова, Вишневе, Коцюбинське.
Записати речення, визначити яким членом речення є слово «минуле».
Минулого літа ми їздили в музей Лесі Українки в Колодяжному. Минуле завжди на дорозі в майбутнє.
Записати речення, визначити яким членом речення є слово «минуле».
Минулого літа ми їздили в музей Лесі Українки в Колодяжному. Минуле завжди на дорозі в майбутнє.
V. Усвідомлення
здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних
і творчих умінь.
1.Лінгвістичне дослідження .
А) Перехід прикменників у іменники
Записати
речення, визначити яким членом речення є слово «минуле».
Минулого літа ми відвідали Чернечу гору в Каневі. в музей. Минуле завжди на дорозі в майбутнє.
Минулого літа ми відвідали Чернечу гору в Каневі. в музей. Минуле завжди на дорозі в майбутнє.
Б) Робота з
поезіями Т.Шевченка(письмо попам 'яті )
Виписати прикметники, визначити спосіб творення, утворити нові спільнокореневі
прикметники іншими способами.
І варіант
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
Сем'я вечеря коло хати,
Вечірня зіронька встає.
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати,
Так соловейко не дає.
Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх;
Сама заснула коло їх.
Затихло все, тілько дівчата
Та соловейко не затих.
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
Сем'я вечеря коло хати,
Вечірня зіронька встає.
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати,
Так соловейко не дає.
Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх;
Сама заснула коло їх.
Затихло все, тілько дівчата
Та соловейко не затих.
ІІ варіант
За сонцем хмаронька пливе,
Червоні поли розстилає
І сонце спатоньки зове
У синє море: покриває
Рожевою пеленою,
Мов мати дитину.
Очам любо. Годиночку,
Малую годину
Ніби серце одпочине,
З Богом заговорить...
А туман, неначе ворог,
Закриває море
І хмароньку рожевую,
І тьму за собою
Розстилає туман сивий,
І тьмою німою
Оповиє тобі душу,
Й не знаєш, де дітись,
І ждеш його, того світу,
Мов матері діти.
2. Лексична
робота.
Робота з підручником. Вправа 276.
За допомогою яких префіксів утворилися прикметники? Визначте лексичне значення виділених слів.
Ультра ( лат. ultra – далі, більше, понад). Перша частина складних слів, яка означає: той, що знаходиться за межами, крайній.
Безцеремонний – той, що не виявляє зайвої делікатності, не рахується з кимось.
Робота з підручником. Вправа 276.
За допомогою яких префіксів утворилися прикметники? Визначте лексичне значення виділених слів.
Ультра ( лат. ultra – далі, більше, понад). Перша частина складних слів, яка означає: той, що знаходиться за межами, крайній.
Безцеремонний – той, що не виявляє зайвої делікатності, не рахується з кимось.
3.
Презентація випереджувального завдання.
Робота в парах. «Інтерв'ю з письменником».
Робота в парах. «Інтерв'ю з письменником».
Інтерв'ю з Тарасом Шевченком
- Добридень, Тарасе Григоровичу.
- Здрастуйте.
- Я, … , учениця 6- класу Марганецької загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №7, кореспондент шкільної газети «SMS- ка». Хотіла б взяти у вас інтерв'ю.
- Радо відповім на запитання.
- Вельмо шановний Тарасе Шевченку, чи бували Ви у нашій місцевості?
- Так. У першій половині вересня1843 року я об'їхавмісця, пов’язаних з історією Запорізької Січі, побував на Хортиці, в Нікополі, в селі Покровському.
- А чи відвідали Ви місця Старої Січі, біля села Капулівка?
- Так,я не міг не відвідати місця, де знайшов останній свій спочинок славетний козак Іван Сірко.
- Чивідтворили ви свої враження в поетичних рядках?
- Так, мій шлях по придніпровським степам відтворився в моїх поезіях «Розкрита могила», «Іржавець», «Сліпий» та інших.
- Яке селице було останнім, в яке ви завідали в ших краях?
- Добридень, Тарасе Григоровичу.
- Здрастуйте.
- Я, … , учениця 6- класу Марганецької загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №7, кореспондент шкільної газети «SMS- ка». Хотіла б взяти у вас інтерв'ю.
- Радо відповім на запитання.
- Вельмо шановний Тарасе Шевченку, чи бували Ви у нашій місцевості?
- Так. У першій половині вересня1843 року я об'їхавмісця, пов’язаних з історією Запорізької Січі, побував на Хортиці, в Нікополі, в селі Покровському.
- А чи відвідали Ви місця Старої Січі, біля села Капулівка?
- Так,я не міг не відвідати місця, де знайшов останній свій спочинок славетний козак Іван Сірко.
- Чивідтворили ви свої враження в поетичних рядках?
- Так, мій шлях по придніпровським степам відтворився в моїх поезіях «Розкрита могила», «Іржавець», «Сліпий» та інших.
- Яке селице було останнім, в яке ви завідали в ших краях?
- Козацьке селище Покровське, було останнім, куди я завітав. З Покровського
я вирушив у зворотню дорогу до
Кирилівки.
4. «Думки вголос»
Як вшановують геніального поета у нашому місті.
Як вшановують геніального поета у нашому місті.
5. «Позмагайся з поетом».
На місці пропусків вставити пропущені слова.
На місці пропусків вставити пропущені слова.
І досі сниться: під горою
Меж вербами та над …
… хаточка. Сидить
Неначе й досі … дід
Коло хатиночки і бавить
Хорошеє та …
Своє … внуча.
І досі сниться, вийшла з хати
…, сміючись, мати,
Цілує діда і дитя
Аж тричі весело …,
Прийма на руки, і годує,
І спать несе. А дід сидить
І усміхається, і стиха
Промовить нишком: — Де ж те лихо?
Печалі…..?..
6. «Порівняння
поезій»
І досі сниться: під горою
Меж вербами та над водою
Біленька хаточка. Сидить
Неначе й досі сивий дід
Коло хатиночки і бавить
Хорошеє та кучеряве
Своє маленькеє внуча.
І досі сниться, вийшла з хати
Веселая, сміючись, мати,
Цілує діда і дитя
Аж тричі весело цілує,
Прийма на руки, і годує,
І спать несе. А дід сидить
І усміхається, і стиха
Промовить нишком: — Де ж те лихо?
Печалі тії, вороги?..
7. «Навчаючи – учуся».
Опрацювання схеми.
г, ж, з + - ськ- = -зьк-
к, ч, ц + -ськ- = -цьк-
х, ш, с + -ськ- = -ськ-
Опрацювання схеми.
г, ж, з + - ськ- = -зьк-
к, ч, ц + -ськ- = -цьк-
х, ш, с + -ськ- = -ськ-
7. «Прийом пасток».
Відшукайте помилку в словах, запишіть їх правильно.
Київський, волинський, кавкаський, луцькцький, збаразький, калушський, рівненський, прилуцький, одехський, ригзький, львівський, сиваський, запоріжський, кременчуцький, острогський.
Відшукайте помилку в словах, запишіть їх правильно.
Київський, волинський, кавкаський, луцькцький, збаразький, калушський, рівненський, прилуцький, одехський, ригзький, львівський, сиваський, запоріжський, кременчуцький, острогський.
8.
«Швидкопис за читачем». (Один учень біля дошки.)
Утворити від твірних основ іменників прикметники, записати словосполучення прикметник + іменник.
(Весна) степ, (голос) жайворонок, (барви) квіти, (блакить) небо, (шовк) трава, (жарт) струмочок, (дзвін) мелодія, (пшениця) лан.
Утворити від твірних основ іменників прикметники, записати словосполучення прикметник + іменник.
(Весна) степ, (голос) жайворонок, (барви) квіти, (блакить) небо, (шовк) трава, (жарт) струмочок, (дзвін) мелодія, (пшениця) лан.
VІ. Творче
застосування знань, умінь і навичок.
1.«Словесне малювання» (Використовуючи прикметники,передати враження від картин Т.Шевченка.
Прикметники підкреслити, визначити спосіб творення)
У ЛИХВИНІ.
КАРТИНА Т. ШЕВЧЕНКА. 1859 р.
На околиці. Акварель.
[Літо 1845].
2. Вправа «Кодування». Записати власні прикметники за
кодом.(Позначення способу творення прикметників 1.Префіксальний спосіб. 2.Суфіксальний. 3. Префіксально-суфіксальний. 4.Складання)
4, 2, 3,3, 1, 4,2,1.
Увести 2
самостійно складенних прикметника у складне і просте речення.
VII.
Рефлексія.
1. Складання сенканів.
I група –«Шевченко-художник»
II група – «Шевченко-поет»
II група – «Шевченко-поет»
2. Міні-інтерв'ю.
Яким був сьогоднішній урок?
Чи справдилися ваші очікування?
Чи справдилися ваші очікування?
3. Підсумок. Самооцінювання на картках.
VІII.
Домашнє завдання.
Вивчити §27,28; виконати вправу 277.
Творче завдання (на вибір):
I – скласти діалог на лінгвістичну тему «Творення прикметників»;
II – скласти художній опис «Небо жило в озері» за матеріалами вправи 286.
Вивчити §27,28; виконати вправу 277.
Творче завдання (на вибір):
I – скласти діалог на лінгвістичну тему «Творення прикметників»;
II – скласти художній опис «Небо жило в озері» за матеріалами вправи 286.
Тема. Ступені порівняння якісних прикметників, їх
творення
Мета: ознайомити шестикласників з відомостями про ступені по рівняння прикметників та їх творення;
формувати вміння правильно утворювати форми вищого й найвищого ступенів
порівняння якісних прикметників, правильно й доречно вживати їх у мовленні; за
допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов до
рідного краю та зацікавленість народознавством.
Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.
Хід уроку
І.
Організаційний момент.
Міні-інтерв'ю.(Відповідь складається тільки з прикметників)
Міні-інтерв'ю.(Відповідь складається тільки з прикметників)
- Яким був попередній урок?
(Цікавим, важким …)
- Якою була перерва? (Веселою,
короткою…)
- З яким настроєм прийшли на
урок? (Гарним, сумним …)
- А яка повинна бути атмосфера на
уроці, щоб ви успішно засвоїли тему? (Робоча.)
Отже,
створюємо робочу атмосферу.
Девізом
уроку я вибрала такі слова:
Зібратися разом – це початок.
Триматися разом – це прогрес.
Працювати разом – це успіх.
Зібратися разом – це початок.
Триматися разом – це прогрес.
Працювати разом – це успіх.
ІІ. Мовна
розминка
1. Знайдіть помилки у словах, поясніть написання.
Духм'яний, мілйон, дитясла,сільский, сузірря.
2. Вставте пропущені букви. Поясніть написання. Скласти
речення.
Ч…р…вик,
ст…ж…чка, с…ло, хв…лина, потр..бувати.
3. За поданими схемами складіть речення. Поясніть
розстановку розділових знаків у реченнях із прямою мовою.
«Пм», -
са. Са: «Пм!»
ІІІ.
Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань
1.Зачитування творчих робіт «Натюрморт
Катерини Білокур»
2.
Творча робота
Завдання:
скласти зв’язне висловлювання на тему «Групи прикметників за значенням».
3.
Гра «Хто більше»
Завдання: до
іменників страва, господиня, серце, борщ, матуся, небо
підібрати якомога більше прикметників-епітетів; визначити групу прикметника за
значенням.
IV. МОТИВАЦІЯ
НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
Уважно придивіться на малюнок. Що ви можете сказати. Що він вам нагадує?
Так, це натюрморт Катерини Білокур.
Уважно придивіться на картину, які українську страву можна приготувати, якщо
використати овочі з натюрморту?
2. Відгадування загадки. Фонетичний розбір.
Морква,
біб і цибулина,
Бурячок і капустина,
Ще й картопля - шусть у горщик.
Ну й смачний ми зварим ... (борщик).
Бурячок і капустина,
Ще й картопля - шусть у горщик.
Ну й смачний ми зварим ... (борщик).
Сьогодні на уроці ми з вами навчимось
створювати ступені порівняння якісних прикметників, а за допомогою соціально змістової лінії дізнаємось про таємниці українських страв.
1. Спостереження над мовним матеріалом
► Прочитати
подані форми прикметників. З’ясувати, чи змінюється
значення прикметників при утворенні нової форми.
2. Пояснення нового матеріалу
Якісні прикметники виражають ознаку,
яка може виявлятися більшою або меншою мірою, тому їм властиві ступені порівняння
— вищий і найвищий.
Прикметники, які показують, що в предметі більше тієї самої якості, ніж в
іншому, є формами вищого ступеня порівняння: Берізка стрункіша за тополю.
Прикметники, які показують, що в предметі найбільше тієї самої якості,
порівняно з іншими предметами, є формами найвищого ступеня
порівняння: Матуся — моя найкраща подруга.
3 Робота з таблицею
Ступені
порівняння прикметників
Ступені
порівняння
|
Форма
|
Спосіб
утворення
|
Приклади
|
Вищий
|
Проста
|
За
допомогою суфіксів -іш-, -ш- від інших основ
|
Мудрий —
мудріший; малий — менший
|
Складена
|
За
допомогою додавання до звичайного прикметника слів більш (менш)
|
Короткий —
більш короткий; гіркий — менш гіркий
|
Найвищий
|
Проста
|
За
допомогою додавання до прикметників вищого ступеня префікса най-. Значення
вищого ступеня можна посилити префіксами як-, що-
|
Вищий —
найвищий; якнайменший, щонайменший
|
Складена
|
За
допомогою:
а) слів найбільш, найменш;
б) прикметників вищого ступеня і
слів від усіх, над усе
|
Найбільш
здібний, найменш освічений; миліший від усіх, дорожчий над усе
|
Увага!
Не мають ступенів порівняння прикметники:
1) з суфіксами -ав(ий), -яв(ий):
білявий, чорнявий;
2) з суфіксами -уват(ий),
-юват(ий): білуватий, синюватий;
3) з суфіксами -еньк(ий),
-есеньк(ий), -езн(ий), -енн(ий): біленький, тонесенький, величезний,
здоровенний;
4) з префіксом пре-: предобрий,
премудрий, преславний;
5) прикметники, що мають
непорівнювану ознаку: сліпий, кривий, лисий, босий, живий, голий, хворий,
порожній, готовий, сивий, русий.
4.
Робота за підручником.
Опрацювання теоретичного матеріалу, § 25, с. 150.
VІ. Виконання практичнихрав на
закріплення теоретичного матеріалу
1.
Вибіркова робота
Завдання: виписати прикметники утворити прикметники вищого та найвищого ступенів
порівняння. Зробити висновок: з якими прикметниками можливо утворити ступені
порівняння.
Традиційною стравою нашого народу був і є
український борщ. Для його приготування використовували різноманітні овочі,
передусім капусту. Навесні варили борщ з щавлем, кропивою, лободою, кропом,
петрушкою. Його заправляли яйцем та сметаною.
З ранньої весни до осені народ використовував багатства лісів: ягоди, гриби, кропиву, лободу, дикорослі рослини. Така цінна рослинна добавка до селянського раціону збагачувала його біологічно активними речовинами. Багато овочей та трав використовували у натуральному вигляді, а з редьки та зеленої цибулі, часнику, тертого "хріну готували приправи. "Часник сім хвороб лікує".
Навіть бідні селяни заготовляли на зиму овочі, фрукти, дари лісу — сушили яблука, груші, вишні, сливи, квасили капусту, огірки, помідори, яблука.
Найдавнішими за походженням і найбільш поширеними були висококалорійні каші — пшоняна, гречана (куліціа), ячмінна, гречана (лемішка), кукурудзяна (мамалиґа), гарбузяна. З борошна виготовляли галушки, лемішки, локшини, вареники з сиром та вишнями, затірку. Заправляли їжу конопляною, маковою, соняшниковою олією.
З ранньої весни до осені народ використовував багатства лісів: ягоди, гриби, кропиву, лободу, дикорослі рослини. Така цінна рослинна добавка до селянського раціону збагачувала його біологічно активними речовинами. Багато овочей та трав використовували у натуральному вигляді, а з редьки та зеленої цибулі, часнику, тертого "хріну готували приправи. "Часник сім хвороб лікує".
Навіть бідні селяни заготовляли на зиму овочі, фрукти, дари лісу — сушили яблука, груші, вишні, сливи, квасили капусту, огірки, помідори, яблука.
Найдавнішими за походженням і найбільш поширеними були висококалорійні каші — пшоняна, гречана (куліціа), ячмінна, гречана (лемішка), кукурудзяна (мамалиґа), гарбузяна. З борошна виготовляли галушки, лемішки, локшини, вареники з сиром та вишнями, затірку. Заправляли їжу конопляною, маковою, соняшниковою олією.
2.
Творча робота.
—
З двома-трьома словами складіть невеличкий
текст.
3.
«П’ять хвилин поезії »
оригінал
|
|
Із страв славетних …
Є … страва — борщ;
В нім сила, міць, здоров'я, свіжість,
Якщо той борщ — насправді борщ.
Вже звикли: борщ — це значить …,
Але ж насправді це не так
Над назвою його помисліть,
Чому в борщі цей збірний смак:
Він і …, і …,
І в міру …., і ….,
І …..,
Капусно-кропно-петрушковий,
Цибульно-м'ясо-помідорний,
І в міру …., чи …..
В нім бульба, морква і квасоля,
Сметана,
перець, з лавру лист,
Усе
це збірня овочева
І
в ній таїться його зміст:
Із страв …..,
Є ….
страва — борщ,
В
нім — міць сім'ї,
Ґаздині
гордість,
Якщо
той борщ — насправді борщ.
|
Із страв
славетних українських
Є
найдревніша страва — борщ;
В
нім сила, міць, здоров'я, свіжість,
Якщо
той борщ — насправді борщ.
Вже
звикли: борщ — це значить кислий,
Але
ж насправді це не так
Над назвою
його помисліть,
Чому
в борщі цей збірний смак:
Він
і солодкий, і солоний,
І
в міру кислий, і гіркий,
І
буряково-часниковий,
Капусно-кропно-петрушковий,
Цибульно-м'ясо-помідорний,
І
в міру жирний, чи пісний.
В
нім бульба, морква і квасоля,
Сметана,
перець, з лавру лист,
Усе
це збірня овочева
І
в ній таїться його зміст:
Із страв
славетних українських,
Є
найсмачніша страва — борщ,
В
нім — міць сім'ї,
Ґаздині
гордість,
Якщо
той борщ — насправді борщ.
|
4.Творча робота (у групах)
► Уявити ситуацію: вам випала
нагода виступити перед своїми ровесниками з темою «Українська кухня найкраща».
Скласти усний твір-міркування, використовуючи прикметники різних ступенів
порівняння.
Подумати і дати відповіді на питання:
1. Як утворюється проста форма
прикметників вищого й найвищого ступенів порівняння?
2. Як утворюється складена форма
вищого й найвищого ступенів порівняння?
3. Які прикметники не утворюють
ступені порівняння? Чому?
4. Яку роль відіграють у мовленні
прикметники вищого й найвищого ступенів порівняння?
Диференційоване
1. Опрацювати теоретичний матеріал
на ст.. 152 – 153, виконати вправу 256.
2. Написати твір-мініатюру «Улюблена
страва моєї родини» з використанням прикметників різних ступенів порівняння.
Урок №
Тема.
Прикметник. Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
Мета: поглибити
знання учнів про прикметник як частину мови;
удосконалювати
вміння відрізняти прикметник від інших частин мови, визначити їх рід, число,
відмінок та синтаксичну роль, розвивати творчі здібності та зв’язне мовлення під час виконання практичних
вправ; формувати українознавчий
світогляд засобами інформації про видатну українську художницю Катерину
Білокур; виховувати любов до прекрасного.
Тип уроку: урок – дослідження
Міжпредметні зв’язки: українська
література,образотворче та музичне мистецтво.
Обладнання: підручник,
дидактичний матеріал, презентація картин Катерини Білокур фонозапис: П.Чайковський
«Вальс квітів» з балету «Щелкунчик»
Хід уроку
І.
Організаційний початок уроку
Нумо, діти, до роботи!
Для навчання час настав.
Наберімося охоти
До потрібних добрих справ.
ІІ. Мовна
розминка
1. Назвіть слова, які не можна переносити. Пригадайте
правила переносу слів.
2. Подані іменники поставте у формі кличного відмінка.
Побудуйте зі словами речення.
Художник, квітка, Київ.
3. Вставте пропущені букви, поясніть написання. Розберіть
слова за будовою.
Ро…кидають, пр…добрий, бе… барвний.
4. Складіть речення за схемами. Поясніть розстановку
розділових знаків.
УС:О,О,О. О,О,О – УС.
ІІІ. Повторення
вивченого матеріалу. Повідомлення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.
С
|
П
|
і
|
л
|
ь
|
н
|
и
|
й
|
|||||||
Р
|
і
|
д
|
||||||||||||
л
|
е
|
к
|
с
|
И
|
к
|
а
|
||||||||
К
|
л
|
и
|
ч
|
н
|
и
|
й
|
||||||||
М
|
о
|
р
|
ф
|
о
|
л
|
о
|
г
|
і
|
я
|
|||||
ч
|
е
|
т
|
в
|
Е
|
р
|
т
|
а
|
|||||||
д
|
е
|
с
|
я
|
Т
|
ь
|
|||||||||
т
|
е
|
р
|
м
|
і
|
Н
|
|||||||||
і
|
м
|
е
|
н
|
н
|
И
|
к
|
||||||||
м
|
'я
|
К
|
а
|
|||||||||||
1.
Рід іменника
сирота.
2.
Постійна
граматична форма іменників, яка визначається за називним відмінком однини.
3.
Усі слова,
які вживаються у мові, становлять її словниковий склад – це..
4.
Відмінок,
синтаксична роль якого звертання.
5.
Розділ науки
про мову, що вивчає слово як частину мови.
6.
Відміна
іменника ім'я.
7.
Скільки
частин мови вивчає морфологія української мови.
8.
Слово, що
називає наукове поняття.
9.
Частина мови,
що означає назву предмета і відповідає на питання Хто? Що?
10.
Визначити групу іменника край.
Метод «Редактор»
Край.
1.
Охарактеризувати речення.
2.
Поширити
речення.
3.
Підібрати
якнайбільше означень до іменника край.
-
Увага! На
сьогоднішньому уроці кожен з вас повинен досягти таких результатів з теми:
Знати: що таке
прикметник, яке його лексичне значення, які граматичні ознаки.
Уміти:знаходити
прикметники в тексті, визначати їх граматичні ознаки, правильно і доцільно
вживати прикметники у власному мовленні.
IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.
1.
Порівняйте обидва тексти. Чим
вони відрізняються?
(Робота в парах: один учень висловлює свою думку, а інший її доводить; по
черзі, міняючись ролями.)
А) Земля України.
Ми любимо її
степи, поля, гори, ліси, береги
річок та озер. І
куди б не пішли: чи то у ліс, чи на луки, чи в поле – скрізь нас привітно
зустрічають усмішки землі – квіти. Їх стільки на землі, скільки зірок на
небі.
Квіти – одне з творінь природи.
Нехай вони супроводжують нас сьогодні і милують своєю красою і ніжністю.
Людьми створено багато символів, квіти один з них.
Б) Велика
чарівна земля України. Ми любимо
її неозорі степи і поля, високі
гори, задумливі ліси, тихі
береги річок та
озер. І куди б не пішли: чи
то у ліс, чи на луки, чи в поле – скрізь нас привітно зустрічають усмішки
рідної землі – чарівні квіти. Їх стільки на землі, скільки зірок на небі.
Квіти – одне з найпрекрасніших творінь природи. Нехай вони супроводжують
нас сьогодні і милують своєю красою і ніжністю.
Людьми створено багато символів, але квіти – найприємніший, найчарівніший з
них.
Ø Зробіть висновки про необхідність вживання прикметників у мовленні.
Ø Як ви визначили, що слова, яких бракує першому тексту, - це прикметники?
2. Робота зі схемою
Уважно подивіться на схему і побудуйте зв’язне висловлювання про граматичні ознаки та лексичне значення прикметника.
Наведіть приклади.
Ø Робота біля дошки
Переписати виділене речення.
Зробити синтаксичний розбір. Визначити граматичні ознаки прикметника.
Велика чарівна земля
України. Ми
любимо її неозорі степи і
поля, високі гори, задумливі
ліси, тихі береги річок
та озер
Ø Діти, ви порівнювали тексти, а тепер порівняйте інші види мистецтва, на
яких
зображено квіти.
Метод «Четвертий зайвий»
-
Перед Вами 4 твори мистецтва, на
яких зображено квіти. Подивіться уважно та скажіть, яке з них ви вважаєте
зайвим, чому? (Діти роблять висновок, що 3 зображення – це картини, а 1 – це
фотокартка).
- Так,
дійсно, до вашої уваги представлено картини видатної художниці Катерини Білокур. Уважно
придивіться та доберіть по 5 прикметників до кожної з картин, які відрізняють одне
полотно від іншого. Висловіть своє ставлення до картин.
Ø Диктант за малюнком (Діти
працюють під музику П.Чайковського «Вальс квітів»).(На дошці репродукція картини «Польові квіти" (1941 ) та опорні слова з тексту
диктанту)
«Польові
квіти" (1941).
Літній ранковий туман огортає
своїм теплим подихом тендітні стебельця польових квітів. Вони нібито випливають
з його ніжних білих обіймів. Кожна своєю чарівною, неповторною голівкою
тягнеться вгору, щоб відчути на собі перші промінці сонця, що от-от зійде.
Барвистим килимом зобразила
художниця знайомі з дитинства, невибагливі, але такі прекрасні у своїй простоті
польові квіти: волошки, в'юнки, незабудки, фіалки, кульбаби, сокирки, ромашки,
орлики, сунички, чебрець, барвінок, золотушник, цикорій, клевєр, льонок, руту, медунку,
братики та дзвоники.
Довершують радісне мелодійне звучання
цього «польового хутору» ніжно-білі квіточки та ледь зарум'янілі ягоди калини,
що схилилася над буйним квітковим розмаїттям.
Проведення
диктанту.
1. Читання диктанту.
2. Розгляд репродукції.
3. Робота з опорними словами та словосполученнями.
4.
Читання диктанту.
5. Користуючись опорними словами та словосполученнями і дивлячись на малюнок,
учні відтворюють текст диктанту.
Ø Творча
робота учнів «Хвилинка поезії»(доповнити рядки поезії прикметниками(обдарованим
дітям продовжити), порівняти з оригіналом
)
Квітів ….узори
Сяють в віночку, як … зорі.
Кожна говорить до нас, промовляє,
Про … символи розповідає
|
Квітів яскравих барвисті узори
Сяють в віночку, як вранішні зорі.
Кожна говорить до нас, промовляє,
Про свої символи розповідає
|
V. Закріплення вивченого
матеріалу.
-
Яка частина мови називається
прикметником?
-
Як змінюються прикметники?
-
Яку синтаксичну роль виконують
прикметники в реченні?
-
Чи правильно ми відповіли на проблемне
запитання на початку уроку?
-
Продовжіть думку: «Прикметники в
мовленні необхідні, тому що...». (Використовується
інтерактивний метод «Мікрофон»).
VI. Д/З:І – ІІІ р. §23, вправа 236. ІV р. + скласти сенкан
1) ІV р. §23, вправа 236+ скласти сенкан
про квітку.
Сенкан
( складання за правилами коротких «віршів»)
1-й рядок – словникове слово (
іменник)
|
Квітка.
|
2-й рядок – прикметники ( опис
)
|
Рожева, оранжева, біла.
|
3-й рядок – дієслово ( дія )
|
Росте,цвіте, милує.
|
4-рядок – речення
|
Квітка – це чудо природи.
|
5-рядок – висновок
|
Неповторність.
|
Урок №
Мета: дати відомості про повні та короткі форми прикметників, особливості їхнього вживання, формувати вміння їх розрізняти та правильно й доречно використовувати в мовленні; розвивати творчі здібності та зв’язне мовлення під час виконання творчих вправ; виховувати захоплення влучністю й мудрістю фольклору, красою художнього слова.
: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, фонозапис
укр.. народних пісень.
Вид уроку: інтегрований (українська література, українська мова)
Хід уроку
І. Організаційний початок уроку
Сьогодні у нас
незвичайний урок.
Сьогодні ми зробимо ще
один крок
В країну прекрасну,
країну чудову,
Що нас так чекає й
збагачує мову.
ІІ. Мовна розминка
1.
Вставте пропущені букви, поясніть
написання. Які є способи перевірки написання ненаголошених голосних?
В…л…чезний, справ…дливий, др….жати,
д…ректор, ш…потти, промов…ць.
2.
Розкрийте дужки, виберіть правильний
варіант написання. Коли відбувається чергування у-в, і – й?
Ми (і/й) ходили, була (в/у) Києві,
дивитися (в/у) очі, Ольга (і/й)Ірина, вікно (в/у) світ.
3.
Поясніть лексичне значення слів,
складіть з ними речення.
Сердечний, сердешний.
4.
Складіть речення за схемами.
Поясніть розстановку розділових знаків.
О, О, О. О і О,і О, і О.
ІІІ. Повторення вивченого матеріалу.
А) «Мозковий штурм»
1.
Що
таке прикметник?
2.
Яке
загальне лексичне значення прикметників?
3.
На
які питання відповідає?
4.
Як
змінюється прикметник?
5.
Назвіть
групи прикметників за значенням.
6.
Вкажіть
ступені порівняння прикметників.
7.
Утворіть
всі можливі форми вищого й найвищого ступенів порівняння від прикметника
«шкільний » «веселий».
8.
Які
ви знаєте способи творення слів?
Б) «Народнаскринька»
Відгадати загадки. Пояснити спосіб творення прислівників.
• Який журавель не літає? (Колодязний.)
• Яким гребенем не розчісуються? (Півнячим.)
• 3 якого посуду ніколи не їдять? (З порожнього.)
• Якого каміння немає в річці? (Сухого.)
• У яке відро не можна налити води? (У повне.)
ІV. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
1. Спостереження над мовним матеріалом
• Яким гребенем не розчісуються? (Півнячим.)
• 3 якого посуду ніколи не їдять? (З порожнього.)
• Якого каміння немає в річці? (Сухого.)
• У яке відро не можна налити води? (У повне.)
ІV. Підготовка до сприймання нового матеріалу.
1. Спостереження над мовним матеріалом
Прочитати
записані речення. Звернути увагу на виділені прикметники. Чи відрізняються вони
за значенням? Чи відрізняються вживанням?
Летить голуб, летить сивий лісами, борами, стрічається, вітається з буйними вітрами. Сив сокіл сидить, у Дунай глядить. Дав би комусь, моя люба, сивую корову за одну лиш із тобою милую розмову. (Народна творчість)
V. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
VІ. Вивчення нового матеріалу.
Пояснення
У сучасній українській мові вживаються переважно повні прикметники. Лише незначна кількість прикметників чоловічого роду поряд із загальновживаною повною формою має коротку (незмінну) форму (зелен, повен, красен, винен, рад).
Летить голуб, летить сивий лісами, борами, стрічається, вітається з буйними вітрами. Сив сокіл сидить, у Дунай глядить. Дав би комусь, моя люба, сивую корову за одну лиш із тобою милую розмову. (Народна творчість)
V. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
VІ. Вивчення нового матеріалу.
Пояснення
У сучасній українській мові вживаються переважно повні прикметники. Лише незначна кількість прикметників чоловічого роду поряд із загальновживаною повною формою має коротку (незмінну) форму (зелен, повен, красен, винен, рад).
До твердої
групи належать:
- прикметники, основа яких
закінчується на твердий приголосний (вразливий, добрий, прекрасний);
- всі присвійні прикметники (Наталчин, батьків, тещин)
- короткі форми прикметників (годен, рад, жив).
До м’якої
групи належать:
- якісні і відносні
прикметники з основою на м'який н, перед яким стоїть ще
один приголосний (майбутній,
новітній, останній);
- прикметники, які у називному
відмінку однини мають закінчення -ій (-я,
-є): безкраїй,
колишня, художнє;
- прикметники
на -шній, -жній, що утворені від
прислівників (внутрішній,
справжній);
- синій,
матерній (частіше материн) та інші.
Повні прикметники поділяються також на дві форми: стягнену і нестягнену.
Стягнені
форми є загальновживаними (синя,
синє, сині). Нестягнені форми прикметників (лише жіночого і середнього роду)
можливі у називному і знахідному відмінках однини і множини (синяя, синєє, синіі). Найчастіше вони
зустрічаються в народній поезії та етнографії.
1. «Народна скринька»
1.
Зеленеє жито, зелене,
Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито женці жнуть,
Хорошії гості в хату йдуть.
Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито за селом,
Хорошії гості за столом.
Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито при межі –
Хорошії гості до душі.
Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито ще й овес, –
Тут зібрався рід наш увесь.
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито женці жнуть,
Хорошії гості в хату йдуть.
Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито за селом,
Хорошії гості за столом.
Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито при межі –
Хорошії гості до душі.
Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито ще й овес, –
Тут зібрався рід наш увесь.
2.
Ой сивая та зозуленька
Ой сивая та і зозуленька
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
Усі сади та і облітала,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
А в одному та і не бувала.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
А в тім саду три тереми:
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
А в першому — красне сонце,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
А в другому — ясен місяць,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
А в третьому — дрібні зірки.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
Ясен місяць — пан господар,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
Красне сонце — жінка його,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
Дрібні зірки — його діти.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!
2.Творче
завдання
За допомогою прикметників висловити своє ставлення
до українського фольклору.
3.
Робота біля дошки та в
зошитах.
Не варт подяки, не вартий
його мізинця, бути потрібним, підприємству потрібен бухгалтер, не владен
розпоряджатися, на повен голос, ладен допомогти.
- Назвіть спільнокореневі
короткі й повні форми прикметників, поясніть відмінність між ними. Поясніть
значення виразу «не вартий його мізинця».
- Доберіть синоніми до інших
коротких форм (владен – владний, властен, вільний; повен – повний; ладен –
готовий), виділіть серед них повні форми прикметників.
- Позначте морфеми у словах
потрібний, потрібен.
4. Пошукова робота (за
варіантами)
► Прочитати поезії. Знайти прикметники, визначити їх форми (повна чи
коротка).
Варіант 1
В’ється дорога далекая В хату
крізь синю парчу.
Мамо, до вас я лелекою В горі
і щасті лечу.
Хата моя, біла хата,
В білім ти світі одна.
Пахне любисток і м’ята,
Мальви цвітуть край вікна.
(Л. Луценко)
Варіант 2
Хотіла б я піснею стати У сюю
хвилину ясну,
Щоб вільно по світі літати,
Щоб вітер розносив луну.
Щоб геть аж під яснії зорі
Полинути співом дзвінким,
Упасти на хвилі просторі,
Буяти над морем хибким.
Лунали б тоді мої мрії І щастя
моє таємне Ясніше, ніж зорі яснії,
Гучніше, ніж море гучне.
(Леся Українка)
Творче конструювання
► Від поданих прикметників утворити нестягнену повну та коротку форми. У
якому стилі можуть уживатися такі форми і з якою метою?
Святий, таємнича, повний, давній, чарівна.
5. «Поетична хвилинка»Спробуйте скласти вірш, заримувавши.
Варіант І — короткі прикметники: дрібен, ладен, славен, повен, зелен.
Варіант ІІ — прикметники в повній нестягненій формі: вечірняя, вірная, милая, молодая, святая.
6.Попереджувальний диктант
. Підкреслити короткі прикметники. Пояснити, чи змінюються вони за відмінками й числами.
У чистім полі біл камінь лежить, ой на тім каменю сиз орел сидить. Що там холод, як козак молод! Обмок, як вовк, обкис, як лис, голоден, як собака! Коли люб, гарний шлюб. Хто малого не шанує, той великого не варт. Як будеш годен, то не будеш голоден. Не винен цвях, що лізе у стіну, коли по голові обухом б’ють. Турбот повен рот.
VІІI. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок
А )Подумати і дати відповіді на питання:
1. Які морфологічні варіанти мають повні форми прикметників?
2. Яка особливість характерна для коротких форм прикметників?
Б) Скласти сенкан з означуваним словом Фольклор
IХ. Підсумок
уроку. Оцінювання
навчальних досягнень
1. Із творів усної народної творчості виписати 5 речень з короткою формою прикметників та 5 з нестягненою
повною формою. Прикметники ввести у словосполучення так, щоб вони належали до
різних розрядів за значенням.
Контрольне
аудіювання
Степан Васильченко «Широкий шлях»
Мета: встановити рівень навченості учнів
аудіюванню, розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву, логічне мислення, пам'ять;
розширювати кругозір; виховувати зацікавленість біографічними сторінками Тараса
Шевченка
Росте Тарас Шевченко. Тільки
зіп'явся на ноги, почалося те дитяче бурлакування. Батьки - на панщині, брат
десь пастушить, сестра на городі, а ти, Тарасе, куди хочеш - скрізь тобі шляхи
одкриті: на леваду, до ставу, за село до млина, у той сад густий та темний, за
сад на могилу... А бур'яни несходимі! Залізе - до вечора не вибереться... І
мандрує мала людина по світу з ранку до вечора, дива всякі на ньому споглядає,
розуму набирається. Вийде із бур'янів на поле, як Кармелюк із лісу, дивиться,
як сонце заходить, як легенька хмарка з золотими крайками закриває його своїми
червоними полами. І здається малому, що там - край світу. Там сонце спати
лягає. Як мати вечорами у свято: скидає з шиї дороге намисто, у скриню ховає
червону хустку, плахту...
А надворі й
темніє...
- Світ не
родив такого волоцюги! - скаржиться мати. - Ото небо йому, як рідна хата, а
сонце, як мати. Коли б не їсти, то до хати так і не заглянув би цілий день. А
вскочить у хату, за кусок хліба - і знову надвір. Вхопиш за плечі, щоб
придержати, так де там:
випорсне з
рук та на сонце, як линок у воду.
* * *
Невесела у
Шевченка зимою та восени хата - стоїть край села, як примара, найгірша, мабуть,
в усьому селі: кривобока, стара, стіни повигинались, солома на покрівлі потемніла,
потрухла, мохом узялася, почорнів од диму вивід, од вітру порозлазилась, дірки
світять голими латами. А прийде весна, зацвіте садок за хатою, рясна яблуня
коло хати, промете Катря під вікнами півники та барвінок, і хата, як хата -
суму мов не було того... Сад темний, густий, бур'янами зарослий. За садом
ховалось сонце. Після першого жаркого квітневого дня плинув теплий, тихий
вечір. Над хатою зійшла вечірня зоря, заграла золотом в яблуневому цвіті,
тихим, рожевим, у білій на стіні глині. Вперше по весні білоголова Шевченкова
родина розташувалась вечеряти під яблунею надворі. Чуби в усіх, як обілений
льон, очі, як квітки льону, - сині. Тільки мати чорнява, з карими очима.
Невесела вечеря - морений батько свариться, мати,
заклопотана, зажурена, марна, їсть, як не їсть. Дочка Катерина стоїть, спиною
спершись на яблуню, задумана, заплакана, ложки в руки не брала. Заходить
звичаєм погомоніти перед сном сусід і дивується:
- Це тільки
вечеряєте? Що так пізно?
- Та нам це
такий оце клопіт, що й вечеря не в вечерю; хлопець десь дівся, - мати.
Розповідає. - Зранку як пішло, то оце і досі немає: бігали і до ставка, і до
греблі, всі бур'яни обшукали - як упав у воду.
- Догляділи!
- сердито буркнув батько. Катерина враз опустила униз сині винуваті очі.
- Нічого, знайдеться,
- розважив сусід, - може, заснув десь у бур'яні. Проспиться - прийде. - І
починає звичайні свої балачки. Слухають
в'яло, без охоти, тільки поблизу що шелесне, всі так і кинуться: чи не хлопець?
Пройшли
останні за плугами плугатарі, гурти дівчат із сапами. Осів тихий, зоряний
вечір.
- Ну й де б
їй дітись, вражій дитині, - не слухаючи сусідових балачок, тихо, з нудьгою
казала мати. - Вечеряй, Катре, та підемо шукати знову.
Зарипіли
десь вози, як у релі. Багато, мов з ярмарку.
- Що воно?
Раптом коло
самого села луною вдарила в усі кутки багатоголоса, хвилююча пісня.
Всі забули
на часину про хлопця, заворушились.
- Чумаки!
В селі бігли
з дворів назустріч чумакам дівчата, діти,
поважні діди з палицями. Тільки й чуть було:
- Чумаки!
Сусіди
почали угадувати - звідки, аж поки чумаки замовкли.
Аж ось Катря
підняла вгору голову і крикнула радісно і сердито:
- А ось і
наш волоцюга! - Всі повернулись в один бік. (541
слів)
Тести
І
варіант
1.Тільки Тарас зіп'явся на
ноги, почалося те дитяче …
а)
жебракування; б) знущання; в) бурлакування; г)мандрування.
2. Малий Тарас
полюбляв ховатись …
а) у саду; б) в
очереті; в) за комином; г) у
бур’янах .
3. І мандрує мала людина по світу з
ранку до вечора, дива всякі на ньому споглядає, набирається …
а) досвіду; б)
мудрості ; в) розуму; г) практичності.
4. У матері Тараса була дорога прикраса:
а) намисто; б)
каблучка; в) браслет ; г) кулон .
5. У Шевченків зимою та восени
хата –
а) радісна ; б)
невесела; в) багатолюдна; г) сувара .
6. А прийде весна, зацвіте коло хати рясна…
а) яблуня; б)
груша; в) слива; г) вишня .
7. Як називає автор родину Шевченків?
а) чорноголова
; б) бідноголова; в) тяжкоголова; г) білоголова .
8. Як звали сестру, яка
прогледіла Тараса?
а) Ярина ; б)
Марія; в) Ірина; г) Катерина .
9. Раптом коло самого села луною вдарила хвилююча пісня…
а) чумаків; б) батраків; в) кріпаків; г) наймитів.
10. «Випорсне з рук та на сонце, як линок
у воду» - це
а)порівнянн ; б) епітет ; в)фразеологізм ; г) прислів’я .
11. Який стиль мовлення використаний у повісті?
а) науковий; б)художній ; в) розмовний; г) публіцистичний .
12. Визначити тему тексту.
Тести
ІІ
варіант
1. Батьки - на
панщині, брат десь пастушить, сестра …
а) на озері; б)
на городі; в) по господарству ; г) у саду .
2. Тарасові
скрізь шляхи одкриті: на леваду,
до ставу, за село до млина та …
а) у сад густий
та темний;
б) у сад яблуневий та темний; в) у сад грушевий та темний; г) у сад темний та неспокійний.
3.ВийдеТарас із бур'янів на поле, як із лісу виходить …
а) Сагайдачний;
б) Кармелюк; в) чумак; г) розбійник
.
4. Мати завжди скаржилась на Тараса та промовляла:
«Світ не
родив такого…»
а) розбійника;
б) бешкетника; в) пройдисвіта ; г) волоцюги.
5. Невесела у Шевченка зимою та восени
хата – стоїть…
а) на початку
села; б) край села; в) біля панського будинку; г) біля озера.
6. За садом
ховалось сонце. Плинув
теплий, тихий вечір після першого
жаркого ….
а) квітневого дня; б)
березневого дня ; в)травневого дня
; г) липневого дня .
7. Вперше по весні Шевченкова родина
розташувалась вечеряти на дворі під …
а) вишнею; б)
грушею; в) яблунею; г) сливою.
8. Які очі у матері Тараса?
а) сірі; б) карі; в) сині;
г) блакитні.
9. Нічого, знайдеться, - розважив…
а) мати ; б)
батько ; в) сусід ; г) Микита.
10. Хто перший помітив Тараса?
а) батько; б)
мати; в) Катря; г) сусід.
11. «Зранку як пішло, то оце і досі немає, як упав у воду» - це
а) порівнянн ; б) приказка ; в) фразеологізм ; г) прислів’я .
12. Визначити
овну думку тексту.
Комментариев нет:
Отправить комментарий