Творча майстерня

Дзвенить струмочком рідна мова

Мета. Сприяти усвідомленню учнями значення рідної мови; виховувати прагнення передавати нащадкам наш скарб – українську мову.

Хід виховного заходу

Ведуча. Батьківщина починається з батька і матері, з оселі, де ви вперше побачили світ, з мови, якою розмовляють ваші батьки, з подвір'я бабусі чи дідуся, до яких ви їздите у гості. У нас сьогодні тепло і затишно, тож давайте поговоримо про Україну, про її рідну мову.

Люблю тебе, моя Вітчизно мила,

                                            Твої поля і небо голубе,
                                            Бо ти дала мені малому крила,
                                            Та як же не любить мені тебе.

                                            Люблю тебе я, мила Україно!
                                            І все зроблю, щоб ти завжди цвіла.
                                            Я буду вчитись у школі на «відмінно»,
                                            Щоб мною ти пишатися змогла.

                                            Люблю твої ліси, струмки, джерельця,
                                            І все - усе, що є в моїм краю!
                                            Тепло долонь і розуму, і серця
                                            Я Україні милій віддаю.
 

Ведуча. Ми не завжди собі уявляємо те, яке багатство є у кожного з нас, його ми не завжди помічаємо, не завжди цінуємо. Але без нього ми не можемо жити. Що це?

Всі. Мова!

Ведуча. Кожному у дар Божий дана мова. Всі живі створіння на Землі спілкуються між собою: одні - мовою жестів, інші - мовою звуків. Лише нам, людям, найдосконалішим із мешканців Землі, було даровано можливість спілкуватися за допомогою мови. Саме завдяки їй ми можемо порозумітися, переказати свої почуття, переживання. За допомогою мови ми бережемо свою історію, передаємо нащадкам неоціненні скарби свого минулого і сучасного.

Ведуча. Українська мова - це безмежний океан. Вона мелодійна, як пісня солов'їна. Наша мова прекрасна і барвиста, наче дощова веселка. Не можна ходити по рідній землі, не зачаруючись виплеканою народом у віках рідною мовою.

      Мова кожного народу
Неповторна і своя;
                      В ній гримлять громи в негоду,
          В тиші - тьохкіт солов'я.
          На своїй природній мові
І потоки гомонять,
       Зелен - клени у діброві
           По - кленовому шумлять.
       Солов'їну, барвінкову.
 Колосисту - навіки
        Українську рідну мову
          В дар дали мені батьки.
Берегти її, плекати
           Буду всюди й повсякчас,
           Бо ж єдина - так, як мати.
   Мова кожного із нас.

Ведуча. Давайте пригадаємо перші уроки рідної мови від матусі. Звичайно - це колискові пісні. (Виконання пісні «Колискова Україні»)

                            У цей світ ми увійшли ще малюками
                             У світ багатий, загадковий і казковий
                  Стежину колисковими піснями
                    Матуся нам стелила у світ мови.

                            Тож завітаймо, друзі, в край цікавий!
            Усні, в дорогу поспішаймо!
                    Наш корабель прямує величавий
                     країну «Рідна Мова» вирушаймо.

                А слів у Мові - не порахувати,
             Яскраві, наче зорі вечорові, .
                         Дзвінкі, немов трембіти у Карпатах,
                  Могутні, наче хвилі ті Дніпрові.

                            Розпочнемо ми знайомство, любі друзі,
                  Нам Мова двері відчиня гостинно,
            І не лякайтесь, бо в усій окрузі
                       Вас не приймуть так тепло і родинно.
 

Ведуча. Україна - золота чарівна сторона. Земля рясно уквітчана, зеленню закосичена. Скільки ніжних, ласкавих, поетичних слів придумали люди, щоб висловити свою любов до краю, де народилися і живуть.

             Ми малі, та всі ми друзі,
Ми одна родина.
               А найбільша наша мати –

                                                          Рідна Україна.

Україна - це безкраї лани пшениці,
Квітучі поля льону, вишневі сади.
Це гори Карпати і шахти Донбасу,
Це широкий Дніпро - Славутич,
Який несе свої води в Чорне море.

Ведуча. Дуже гарні українські свята, звичаї та обряди, які завжди супроводжуються чудовими мелодійними піснями. А чи знаєте ви звідки пісня взялась в Україні?
(Читання легенди про пісню)

Легенда про пісню.

Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці — любов до господарювання, німці — дисципліну і порядок, діти Росії — владність, Польщі — здатність до торгівлі, італійці отримали хист до музики...
Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дитину. Вона була боса, одягнута у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багрянів вінок з червоної калини.
—Хто ти? Чого плачеш? — запитав Господь.
—Я - Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються із вдів і сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.
— Чого ж ти не підійшла до мене скоріш? Я всі таланти роздав. Як же зарадити твоєму горю?
Дівчина хотіла вже піти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її.
- Є у мене національний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це пісня.
Узяла дівчина-Україна дарунок і міцно притисла його до серця. Вклонилась низенько Всевишньому, і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ. З тих пір і дивує весь світ українська пісня.

(Виконання пісні «Ніченька світла»)

                                   Мій друже, брате,
                                   Звертаюсь сьогодні до тебе
                                     Мовою землі твоєї,
                                     Мовою матері твоєї
                                     Народу твого мовою.

                                    Вся історія народу - з мови
                                    Мова - душа народу.
                                    Позбавити народ рідної мови –
                                    Це означає вбити народ.

                                    Слова летять у душу, як лебідки,
                                    І пахнуть п'янко житом і росою.
                                    Калиною, цілющою правою,
                                    Вербички юної дівочою росою.

                                    Зневажати мову мамину - біда,
                                    Котра пустими зробить наші душі
                                    І ми нащадкам зможем передать
                                   Лиш те, що корені калині сушить.

                                   Зневажити мову - зрадити себе
                                   А зрадників - хто може поважати?
                                   І стане чорним небо голубе,
                                   Вмиратиме у муках рідна мова.

                                   О, не згуби свого народу,
                                   Безсмертна мово, рідна і терпка,
                                   Ти є душа співучого народу
                                   Що був і є і буде у віках.

Ведуча. Наша мова сягає своїм корінням у глибоке минуле. Ще в ХV-ХVІІ ст. судове й державне листування велося українською мовою. Українську мову можна почути в Канаді, Великобританії, Мексиці, Німеччині, Аргентині, Венесуелі, Парагваї, Греції, Китаї (близько 40 країнах світу). Історію, географію, літературу та мову України вивчають у 28 коледжах та університетах США.

 Ми з нею відомі усюди,
     Усе в ній, що треба там, є,
   А хто свою мову забуде,
Той серце забуде своє.

   Вона, як зоря пурпурова,
  Що сяє з небесних висот.
        І там, де звучить рідна мова,
  Живе український народ.
 

Ведуча. Любов українського народу до своєї мови знайшла відображення у загадках, прислів'ях, приказках про рідну мову.

Гра з глядачами  (Загадки про мову).

Маленька, менша від мачини,
Ні з ким не стану на борню.
А при читанні, коли треба,
Й людини мову я спиню
Що це таке?
(КРАПКА)

Злита з хвостиком ця крапка,
Невелика, власне, лапка.
Робить паузу, всім знайома.
Як вона зоветься?
(КОМА)

Він після речення, цитати
Вмостився, схожий на гачок
Всіх нас примушує питати
А сам ні пари з вуст — мовчок.
(ЗНАК ПИТАННЯ)

Що за знак - стрункий як спис.
Він над крапкою завис.
Спонука до поклику,
Хто ж бо він?
(ЗНАК ОКЛИКУ)

ЗАГАДКИ ПРО МОВУ
1. Назва якої птиці складається з 40 "а"
(Сорока)
2. В них багато є роботи,
Хоч стоять вони весь час
Від дощу чи від спекоти
Захистять, врятують нас.
Не лягають спать ніколи.
Не бояться плину рік,
Суховію, вітра реву.
Хто ж вони такі?
(Дерева)
3. Як написати одним словом з чотирьох
букв словосполучення "суха трава".
(Сіно)
4. Що стоїть посеред Києва? "є"
5. Чим вечір кінчається, а ранок починається? "р"
6. У небі одна, а в баби дві? "б"
Ведуча. А тепер пригадайте прислів'я та приказки.

(гра з залом ….. «Назви прислів’я»)
A) Птицю пізнають по пір'ю, а людину по мові.
Б) Без мови немає народу.
B) Пуста мова не варта доброго слова.
Г) Хто своєї мови цурається, хай сам себе стидається.

Яка ж багата рідна мова!
Який чарівний світ у ній!
Вона барвиста і чудова,
І нищити її не смій.

Вона про все тобі розкаже,
Чарівних слів тебе навчить,
Усе розкаже і покаже.
Як правильно у світі жить.

В ній стільки слів, що й не збагнути,
І приказок, і порівнянь
А мову знаючи, здобути
Ти можеш просто безліч знань.

То ж мову вчи і прислухайся.
До того, як вона звучить.
І розмовляти так старайся,
Щоб всім хотілось її вчить.
Вона ж у нас така багата,
Така чарівна, як весна
І нею можна все сказати
І найрідніша нам вона.
 

Ведуча. Мово! Пресвята Богородице мого народу! З чорнозему, з любистку, м'яти, рясту, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі й місяця народна.
- Мово! Мудра берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримає народ на небесному олімпі волелюбності, слави і гордого духу.

Мово рідна, слово рідне!

Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камінь має
Як ту мову можна забути
Котрою учила
Нас всіх ненька говорити,
Ненька наша мила?
От тому плекайте, діти,
Рідненьку мову
І учіться говорити
Своїм рідним словом.

Доню, моя доню,
Синьоока зірко


Не посмій забути
Маминої мови
Нею квітне поле
І гудуть діброви.
Можеш призабути
Запах рути м'яти,
Але рідну мову
Мусиш пам'ятати.
Можеш не впізнати
Голосу діброви,
Та не смій зректися
Маминої мови.
Бо як відречешся
Кине тебе пісня,
Будеш ти без неї
Наче вишня пізня.
 

Ведуча. Кожен народ гордий з того, що він має свою державу, свою мову, волю і гарне життя у своїй країні. Без мови ми - ніхто, а маючи свою мову - ми нація, горда і незалежна.

Любіть свою мову й ніколи
Її не забудьте в житті,
А хто свою мову забуде,
Той серце забуде своє

Ну де ще є така чарівна пісня?
Серед яких на світі мов?
То серце від журби неначе стисне,
А то навіє радість і любов.

Пісня українська!
Хто не був зачарований нею?
Вона натхненна, мелодійна,
Безмежна широтою і красою образів
Пісні лунають над широкими ланами
І високими горами.

( Виконання пісні «Калинова…»)

Ведучий. Шлях української мови, як і усього українського народу, був тернистим.  Злі люди глумилися з нашої мови, принижували її, забороняли. Можна сказати, що у житті української мови був чорний календар

ЧОРНИЙ КАЛЕНДАР УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
" 1720 р. - цар Петро І видав указ про заборону книгодрукування українською мовою.
" 1754 р. - вийшов указ Катерини II про заборону викладання українською мовою в Києво-Могилянській академії.
" 1769 р. - Синод розпорядився відібрати українські букварі у тих, хто їх мав.
" 1775 р. - ліквідація Запорозької Січі, яка була фундатором і опорою Києво-Могилянської академії.
" 1811 р. - закрито Києво-Могилянську академію. На той час Україна мала 24 друкарні, Росія - 2.
" 1817 р. - постанова про викладання у школах Західної України лише польською мовою.
" 1847 р. - розгром Кирило-Мефодіївського братства, початок жорстокого переслідування української мови, літератури, культури.
" 1863 р. - циркуляр міністра внутрішніх справ Валуєва: заборона видавати книги українською мовою. 1876 р. - Енський указ:
" заборона друкувати книги українською мовою, ввозити їх із-за кордону;
" заборона друкувати ноти для українських пісень;
" заборона українського театру.
" 1884 р. - закрито всі українські театри.
" 1892 р. - скорочено видання художніх творів українською мовою.
" 1895 р. - заборона української дитячої книги.
" 1908 р. - Синод видав указ, у якому культурна й освітня діяльність на Україні визнана шкідливою.
" 1917 р. - початок національно-культурного відродження українського народу.
" 1924 р. - українська мова вперше дістала можливість вільно розвиватися.
" 1926 р. - з'явився лист Сталіна про шкідливість українізації.
" 1932 р., 1933 р. - голодомор в Україні.
" 1938 р. - три четвертих української інтелігенції було знищено.

Але вона вистояла і сьогодні звучить гордо і крилато.

Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово!
У барвінки зодягайся, українське слово.
Колосися житом в полі, піснею в оселі,
Щоб зростали наші діти мудрі і веселі.
Щоб на все життя з тобою ми запам'ятали,
Як з колиски дорогої мовоньку кохали.
Обіцяєм: Рідну Мову –
І співучу, й барвінкову
Будем завжди шанувати
Щоб почули - пам'ятати.
Ти - як зірка світанкова
Українська наша мово.

Боже, Отче милостивий.
Ти нам дав цю мову красну.
Поміж мовами найкращу,
Нашу рідну, нашу власну.

Тою мовою співала
Нам маленьким наша мати,
Тою мовою навчала
Тебе, Боже, прославляти.

Тою мовою ми можем
Величатись перед світом,
Бо між мовами ця мова, -
Мов троянда поміж світом.

Поможи, Небес Владико,
Хай буде по Твоїй Волі,
Щоб та мова гомоніла
Вільно в хаті, в церкві, в школі.

Дай діждатись пошанівку
Рідного, святого слова,
Щоб цвіла на славу Божу
Всі: Наша українська мова.

(Пісня «Немає Україна без калини»)

Ведучий:Кажуть, людина щаслива, якщо її розуміють. У школі, бібліотеці ви навчаєтесь бути щасливими людьми. Бо від того, наскільки ви знаєте мовні закони, вмієте чітко й переконливо висловити свої думки і зрозуміти інших, залежить ваше майбутнє. Справжня людина виростає з любові до рідної матері, до родини, до рідного краю, до рідної мови та культури. Нехай же вивчення мови стане для вас сходинкою до майбутніх успіхів, до самоствердження. Користуйтесь рідною мовою,плекайте, шануйте, ніколи і ніде не забувайте цей найдорожчий скарб.

.
 

То ж вивчайте рідну мову
Вже тепер з маленьких літ.
Українське наше слово
Хай звучить на цілий світ!
Хай лунає мова в світі
Повна сили і тепла,
Не цурайтесь мови, діти,
Не замутьте джерела! 

Свято Великодня в українській родині

(святкове дійство)

Мета. Поширити знання дітей про святкування  Великодня, що є частиною народознавчих традицій; виховувати любов до традицій свого народу.

Зал прикрашений як українська хата. По периметру столи, вкриті українськими рушниками, на яких паска, крашанки (писанки), гілочки  верби. У хаті — господарі в українських костюмах. Заходять дівчата, хлопці, вітаються:

Великдень — великий день воскресіння Христового. Свято не має чітко визначеної дати, а від­значається за місячним календарем: перша неділя після повного весняного місяця (весна починається з 22 бе­резня, дня весняного сонцестояння). Традиції та звичаї Великодня не лише християнські, а беруть свій початок з язичницьких часів, оскільки здавна цей день вважався днем повного очищення землі і людей. Звідси й обряди, пов'язані з вогнем і водою.

1-а дівчина. На Великдень печуть паску і розма­льовують писанки. А називається свято так тому, що пов'язане з воскресінням Ісуса Христа.

 (Демонструються картини.)

Господиня. А хто з вас знає про те, як було розп'ято Ісуса Христа і як Він воскрес? Давайте згадаємо.

...У П'ятницю о дев'ятій годині ранку Ісуса Христа розіпнули на хресті разом з розбійниками. О третій годині опівдні померкло сонце, затрусилася земля, великі камені розкололися, і завіса в храмі розідралася. Ісус Христос на хресті схилив голову і випустив дух.

Двоє з його учнів, Йосип і Никодим, отримавши дозвіл, зняли пречисте тіло Ісуса з хреста, оповили покривалами й поховали в печері, вхід до якої закрили каменем. Але й після цього вороги Господа не заспо­коїлися. Вони поставили варту біля печери  і запечатали вхід до неї.

Опівночі із суботи на неділю стався сильний земле­трус. Варта, що стояла біля гроба Господнього, поба­чила Ангела в сліпучому білому вбранні, який від­валив камінь від входу до печери. Перелякані, воїни розбіглися.

2-а дівчина. На світанку в неділю, до печери пришли кілька жінок. В їхніх руках були посудини з пахучими мазями, які вони приготували ще звечора. Підійшовши до  печери,  жінки закам'яніли від здивування, побачивши, що камінь, який закривав вхід до печери, (а він був дуже великий) відвалений.

Жінки увійшли до печери і там побачили ангела в білосніжному одязі, який відвалив камінь, але Ісуса там не було. Обличчя ангела було, як блискавка, а одяг блискучим, як сніг. Побачивши його, жінки дуже наля­калися, але ангел сказав їм: «Не лякайтеся, бо я знаю, що ви шукаєте Ісуса Назарея розіп'ятого. Його тут немає — Він воскрес із мертвих і незабаром з'явиться у Галілеї, де і ви Його побачите».

1-а дівчина. По воскресінні Ісус з'являвся своїм учням: в Єрусалимі, в Галілеї, на березі озера, на вершині гори. Сорок днів залишався Ісус на землі після свого воскресіння..

     У свято Світлого Христового Воскресіння, щоб підкреслити символічне значення великодньої трапези,християни традиційно готують особливі страви. Найдавнішою з них є здобний хліб, що зазвичай освячується в церкві.

Іншою християнською великодньою стравою є пас­ка — сир або сметана з яйцями, спресовані у вигляді усіченої пірамідки. На бічних сторонах зображується хрест і літери «ХВ», що означає «Христос Воскрес».

Третім атрибутом великоднього столу є фарбовані яйця. «Дорогим є яєчко до Христового Дня!» — говорить пра­вославний народ. Усі: і малі, і дорослі — на святій Русі припасають до нього фарбовані яйця й після велико­дньої служби збираються за святковим столом, щоб розговітися освяченими яйцями.

Ведуча

Ми сьогодні ніч не спали,
Бо писанки малювали.
Подивіться, які гарні!          _{

В них життя нового тайна.

Мати (наливає в череп'яну миску води, кладе щойно принесену крашан­ку). Помий, дочко, свої щоки, щоб завжди була рум'яною. А також клич батька і брата, щоб теж умились цією водою, будемо накривати стіл і почнемо розговлятись, бо довго довелося чекати того святого дня.

Дочка. Тату, брате, ходіть-бо мити руки, мати вже порається біля столу, скоро будемо снідати.

Батько. Добре, донечко, добре. А й справді-бо ж, як довго ми чека­ли цього радісного свята.

Син. Всі сім тижнів, це майже пів­тора місяця ми дотримувалися пос­ту, пісної їжі. Як довго чекав і мріяв, коли вже досхочу наїмся маминих крашанок і пасок.

Мати. Ну, що ж... запрошую всіх вас до столу. Ти, сину, сідай сюди, а ти, дочко, сядь по ту сторону. А батько ось тут посередині. (Сіда­ють. На столі паски, крашанки,напій.)

Батько (наливає всім напій про­мовляє). Христос Воскрес! (Тричі, всі відповідають: «Воістину воскрес/») Дай, Боже, і на той рік дочекати­ся цього світлого Христового Вос­кресіння у щасті та здоров'ї.

Мати (відповідає). Дай, Боже! У давнину вважали, що на Велик­день «грає сонце». Тому перед схо­дом всі відчиняли віконниці, щоб упустити до хати Царя неба, який приносить у дім щастя і здоров'я. А тим часом всі ставали на молитву, промовляючи такі слова:

Добрий день тобі, сонечко яснеє!

Ти святе, ти ясне, ти прекраснее,

 Ти чисте, величне, поважне.

Батько (продовжує)

Ти освячуєш гори, й долини,

і високії могили —

Освіти мене, раба Божого,

перед усім миром:

Перед панами, перед царями,

Перед усім миром християнським.

Дочка (продовжує)

Добротою, красотою, любощами

й милощами,

Щоб не було ні любішої, ні милішої

Од раби Божої народженої,

хрещеної, молитвеної.

Син (продовжує)

Яке ти ясне, величне, прекрасне,

 Щоб і я таким був ясним,

величним, прекрасним

 Перед усім миром християнським

навіки віків.

Амінь.

В с і (співають пісню)

Христос воскрес!

Христос воскрес!

Христос воскрес!

Радість з неба ся являє,

Пасха красна десь витає,

Радуйтеся щиро нині,

Бог дав щастя всій родині,

Бог дав радість нам з небес:

Христос воскрес! Христос воскрес!

Мати. Ну що ж, давайте скуштуємо моєї пасхи (розрізає і кожному дає по шматочку).

Покуштуйте святу паску —

 Буде в домі радість, ласка,

 І достаток, і добро,

Хай відступить всяке зло.

Батько (ретельно збирає крихти з пасхи). А це треба вкинути в піч,

щоб миші не поїли, бо перетворять­ся в кажанів і будуть літати над тим, хто їх розгубив.

(Пауза.)

Син. Нарешті прийшла черга гра­ти навбитки — найзаповітніша моя забава. Тато, як цього й варто було сподіватись, виходив переможцем. З цієї нагоди він пригадував, як у дитинстві приносив додому повні кишені «биток». Тату, а розкажіть, як, буваючи у світах, вам доводи­лось бачити Великодневі обряди.

Батько (розповідає). У степовій Україні, за два тижні перед святом, набирали у тарілку землі і розмі­шували її з вівсом. На Великдень, коли зерно вже закушувало так, що у ньому могло сховатись яйце, ста­вили могилку на стіл, а довкола неї клали стільки крашанок, скільки померло близьких у родині.

Син. А я пригадую, як минуло­го року чи то біля церкви, чи то на пагорбі хлопці цілу ніч палили вогник. При цьому годилося зріза­ти в лісі сухе дерево (дуба чи вер­бу), бо в ньому ховаються нечисті. Біля таких вогнів збиралось багато людей, переважно літніх чоловіків; вони грілися й розповідали всі­лякі кумедні історії або говорили про те, як Іуда за тридцять срібних продав свого вчителя. Вважалося, що вогонь цей є прообразом того вогнища, біля якого грілася варта, охороняючи розіп'ятого на хресті Ісуса.

Дочка. Ось на такій  цікавій ноті ми завершували великодневе говін­ня. Батьки готувалися перепочити. А ми з братом чекали гурт молоді, які повинні були завітати до нас і покликати на веселі хороводи гаївок.

До нас хлопці та дівчата

 йдуть гуляти,

У нас славні музиченьки

Будуть грати.

(Заходить молодь красиво одягнена з крашанками, привітаннями, піснями.)

Усі (вітаються). Христос воскрес!

Дівчина

Нехай сонечко привітне

Світить щедро вам з небес.

В день щасливий серед квітня

Навесні Христос воскрес!

Хлопець

У мене музика весняна,

Зринає пісня в унісон.

Христос воскрес! Бо воскресіння

Природи вічної закон.

Навесні Христос воскрес!

Гурт молоді (співає пісню):

Христос воскрес!

Христос воскрес!

Земленька зі сну збудилась,

В трави, квіти замаїлась,

Звір і пташка веселиться,

Миром Божим світ краситься.

Люди! Мир дав Бог з небес:

— Христос воскрес! Христос воскрес!

Дівчина

На дзвіниці дзвонять дзвони

Великодні, голосні.

 Всюди втіха, всюди гомін

 Всюди радісні пісні.

 Це Ісус воскрес з могили,

І воскресла з ним весна.

Квіти сині, жовті, білі

 Розсилає скрізь вона.

Хлопець

Любі друзі, добрий день всім.

 Всім привіт! Христос воскрес!

 Час співати вам веснянок,

 Щоб із серця смуток щез!

Великодніми піснями

Звеселяймо Божий світ,

 Щоб почули за морями

 Про вкраїнський славний рід.

(Мати пригощає молодь крашанками).

Дочка. І так ми з братом і з усією юрбою йшли на майдан де майже, цілий день веселилися, співали веснянок, водили гаївчані хороводи.

Дівчина

Гаївоньку починаймо

В добрий час.

Нема кращих співаночок,

Таких, як у нас.

М о л од ь. А нумо, дівчата, ставаймо в коло, будемо водити гаївки.

(Стають в коло і співає.)

Ходить голуб попід хмари

Тай шукає собі пари,

 Ти, голубе, не жартуй же,

 Кого любиш, поцілуй же.

Я ходив, вибирав,

 Нема тої, що й кохав,

Нема тої, тай не буде,

Розлучили лихі люди.

 Розлучили, роз'єднали,

Щоб ми в парі не стояли,

А ми в парі стоять будем

 І друг друга любить будем.

1-а дівчина

 Гей ви, хлопці молоді,

Збирайтесь геть усі,

 Ходіть до нас, пожартуєм,

Поспіваєм, потанцюєм.

2-а дівчина

Будьте добрі та ласкаві,

Приставайте до забави.

Хлопці(заходять та співають).

А весна весною,

А дівка дівкою,

Ходить світом нудить, спідницею крутить.

(Запитують дівчат.) Так чи ні?

Дівчата (відповідають). Ні.

Дівчата (підспівують).

А ви, парубочки,

Як ті огірочки!

Такі собі гарні,

Як бички у стайні.

У вас така краса, Як кобила ласа,

Ви такої масті,

Як коні гривасті.

Хлопці. Щось тут, мабуть, не так. А кращої не заспіваєте нам?

Дівчата. Заспіваємо.

Там, на горі корито, (2)  ,

Повне води налито. (2)

Там журавель воду пив, воду пив,

Та не випив — сколотив, сколотив.

Дівки ноги помили, помили,

Хлопці воду випили, випили.

Дівки кажуть: «Буде вже, буде вже!»

Хлопці кажуть: «Дайте ще, дайте ще!»

Хлопці. Ану ж бо, полиємо на дівчат, щоб росли здорові.

Хлопець. А водиця у цей день має дивну силу — радість: добро несе всім, кого полили.

Дівчина. Ні, хлопці. Обливатися будемо завтра на обливаний поне­ділок.

Дівчата (співають)

Вже весна воскресла.

 Що ти нам принесла?

Принесла нам сонечка,

Щоб родило житечко,

Ще й червоні квіточки,

 Щоб квітчались дівочки.

(На середину виходять хлопець, дівчина і всі учасники святкового дійства).

Хлопець

Усім, усім з святих небес

Святий привіт: — Христос воскрес!

Його діди  наші мовляли

І один одного вітали.

Летіли роки, сотні літ,

Линяв людської слави цвіт.

Руйнуючи земні митарства,

Мінялися царі і царства.

Живе, не вмре святих небес

Святий привіт: — Христос воскрес!

Дівчина

Відкриймо серце ми сьогодні.

Хай радість у них розквіта.

 Ген дзвони гудуть великодні.

 Ходім величати Христа!

 Ген дзвони зовуть церковиці.

 Ходім свій відмолювати гріх!

 За край наш розп'ятий молиться,

За радних, розп'ятих усіх.

 За сонячні райдужні весни,

За щедрість землі і небес.

 І вірмо: Вкраїна воскресне,

 Як той, хто із неба воскрес.

Всі (співають)

Христос воскрес! Христос воскрес!

 Радуйтеся всі ви, люди.

Хай між вами гнів не буде,

 Хай цвіте любов все Божа,

 Чиста, мила, як квіт-рожа,

Бо любов прийшла з небес:

— Христос воскрес! Христос воскрес!

Українське  гравіконня

Мета. Розширити знання учнів про  рідну мову, формувати розуміння того, що  мова – скарб народу; розвивати комунікативну компетентність учнів; виховувати почуття національної гідності, любові і поваги до рідної мови.

Добрий  день, дорогі друзі!

Ми раді вас вітати на «Українському  гравіконні».

А  як ви гадаєте, що таке гравіконня?

    Це гра, вікторина, конкурс, які допоможуть нам більше дізнатись про українську мову.

   Мова – це показник культури людини. Недарма говорять: «Заговори, щоб я тебе побачив». Як ви думаєте, скільки мов на світі?

5 тисяч. Навіть важко це уявити. Але, на жаль, сьогодні мало людей, які досконало володіють рідною мовою.

Не губите рідну мову і не забувайте,
Ви її пісенну, дивну, мов садок, плекайте.
Бо хто мову батьків забуває,
Хто марнує і нищить її,
Той і душу свою зневажає,
І розточує мрії свої

    Почнемо конкурс з інтелектуальної розминки. Кожній команді треба буде швидко відповісти на запитання, за кожну правильну відповідь – по 1 балу. Отже, почнемо.

1. Дороговказ до Києва.(Язик). 2. Процес перекачки інформації до журналіста. (Інтерв’ю). 3. Шкільна книга жахів. (Журнал) 4.Улюблене видовище барана. (Нові ворота). 5. Головне вбрання настільної лампи. (Абажур).

6.Стресовий фініш в кінці навчального року (Екзамени)

7. Казкові хороми в яких на помістився ведмідь(Рукавичка).

8. Театральне меню (Репертуар).

     Підібрати синоніми до запропонованих слів. Перемагає той, хто останнім назве слово.

Балакучий (який любить поговорити взагалі) – говіркий, балакливий, гомінкий, гомінливий, язикатий, щебетливий, цокотливий…

Барвистий(з різними кольорами) – барвний, кольористий, квітчастий, багатобарвний, багатоколірний,розмаїтий, пишнобарвний…

Голосний(який сильнозвучить) – гучний, дзвінкий, звучний, лункий, гомінкий, бучний, галасливий, сенсаційний.

     Другий конкурс — виїзний «Словникар».
     Будь ласка, по одному учаснику кожної команди. Вам запропонованне одне велике слово, з його літери ви повинні за 5 хвилин скласти якомога більше інших слів. Обмеження одне: записувати лише іменники. (Слово: літературознавство)
Поки команди працюють, пропонуємо болільникам послухати вірш „Сюзан Сімпсон” невідомого англійського поета. Його змогла віртуозно перекласти українською мовою Марія Губко, яку називали „княгиня слова”.
У цьому вірші всі слова (а їх 63!) починаються з одного звука, і він – мов струна скрипки Страдиварі, на якій поетеса відтворила життєрадісну мелодію життя, довівши, що українською мовою чужу мелодію можна зіграти красиво, правдиво, захоплююче.
Декламування поезії
Сонце сіло. Сутінь синя
Сповиває сплячий сад.
Скрізь струмочки солов’їних
Срiбнотонниx серенад.
Стогне Сюзан синьоока,
Смуток серденько стиска.
Стрів Сюзанну Стівен Слокум
Серед сонного садка.
Стиха Cтiв сказав: „Сльозами
Серце сушить самота.
Світле сонечко Сюзанно,
Стіву судженою cтaнь!”
Слухала столітня слива,
Сіра слухала сова
Сміх Сюзанни соромливий,
Стіва Слокума слова.
Скільки спогадів спливає,
Сміху, сліз, солодких свят!
Сюзан Ciмпcoн сповиває
Сім смішливих слокум’ят.


Просимо команди озвучити результати своєї перекладацької роботи.
Переходимо до хвилюючого етапу — це конкурс капітанів.
Ведучий називає твір, а капітан – автора. Правильна відповідь – 1 бал.
1. «Бояриня».  2." Intermezzo".  3. «Маруся Чурай».  4. «Євшан-зілля».  5. «Екзамен».  6. «Сад Гетсиманський».  7. «Собор». 
8. «Голубі олені». 9. «На колимськім морозі калина».
10. «Молитва до мови».
(А. Українка, М. Коцюбинський, А. Костенко, М. Вороний, Б. Грінченко,
 І. Багряний, О. Гончар, О. Коломієць, В. Стус, К. Мотрич, О. Теліга).

Конкурс „Спробуй переклади”.
     Оскільки ми живемо у двомовному середовищі, нам часто доводиться перекладати інформацію з російської мови українською і навпаки.
Пропонуємо командам перекласти наступні слова і словосполучення. Час на виконання – 5 хвилин. За кожну правильну відповідь – 1 бал.

1 команда	2 команда
1.                   Зайвий примірник. 2.                   Лестощі. 3.                   Підлабузник. 4.                   Вивертка. 5.                   Голота. 6.                   Оживленный разговор. 7.                   Теплится надежда. 8.                   Остальное время. 9.                   Грубые подсчеты. 10. Посещаемость.	1.                   Згаданий. 2.                   Дорожнеча. 3.                   Перебіг хвороби. 4.                   Межі міста. 5.                   Окраса сезону. 6.                   Большое мероприятие. 7.                   Нечаянная встреча. 8.                   Что толку? 9.                   Чешуя. 10.                Скопление.

Відповіді:

1.                       Лишний экземпляр. 2.                       Лесть. 3.                       Подхалим. 4.                       Отвертка. 5.                       Голытьба. 6.                       Жвава розмова. 7.                       Жевріє надія. 8.                       Решта часу. 9.                       Приблизні підрахунки. 10. Відвідування.

1.                Упомянутый. 2.                Дороговизна. 3.                Течение болезни. 4.                Черта города. 5.                Гвоздь сезона. 6.                Великий захід. 7.                Несподівана зустріч. 8.                Яка рація? 9.                Луска. 10.            Скупчення.

Конкурс « Фразеологічний двобій  ”
     Нерідко у своєму мовленні ми використовуємо фразеологізми. Вони надають нашому мовленню своєрідного забарвлення. Важливо правильно використовувати їх. Пропонуємо командам замінити фразеологічні звороти одним словом-синонімом. Наприклад, як оселедців у бочці – багато; за розум взятися порозумнішати.
   Пропонуємо командам вибрати конверт із завданнями. Час на виконання – 3 хвилини.

1-й конверт.	Відповіді
1.                         Як зірок на небі. 2.                         Пасти задніх. 3.                         Збити з пантелику. 4.                         Под самым носом. 5.                         От горшка два вершка.	1.                   Багато. 2.                   Відставати. 3.                   Заплутати. 4.                   Близько. 5.                   Маленький.
2-й конверт.	Відповіді
1.                   Ні пари з вуст. 2.                   За царя Панька, як була земля тонка. 3.                   Прикусити язика. 4.                   Как кот наплакал. 5.                         Брать верх.	1.                      Мовчання. 2.                      Давно. 3.                      Замовкнути. 4.                      Мало. 5.           Перемагати

 Поки команди працюють, послухаємо гумореску Павла Глазового „Кухлик”.
Декламування поезії
Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має гроші – не мина жодної крамниці.
Попросив він: Покажіть кухлик той, що скраю. –
Продавщиця: - Что? Чево? Я нє понімаю.
-                            Кухлик, люба, покажіть, той, що збоку смужка.
-                            Да какой же кухлік здєсь, єслі ето кружка! –
Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови.
-                            На Вкраїні живете й не знаєте мови...-
Продавщиця теж була гостра та бідова.
-                            У мєня єсть свой язик, ні к чєму мнє мова!-
І сказав їй мудрий дід: - Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика і не знає мови.
Ведучі:
     А тепер слово надаємо командам. Якими словами-синонімами вони замінили фразеологічні звороти? Слухаємо вас.
    Просимо журі підрахувати загальну кількість балів, зароблених командами.

Конкурс „Ринг”.

1. Скільки букв в українському алфавіті? (33)
2. Скільки голосних в українській мові? (6)
3. Який знак в українській мові не є розділовим? (Дефіс, апостроф)
4. Назвіть останній відмінок української мови. (Клична форма)
5. Поставте займенник «себе» в Н.в. (Немає Н.в.)
6. В якому реченні одна його частина залежить від іншої? (У складнопідрядному)
7. Яка частина мови не належить ні до самостійних, ні до службових частин?
(Вигук)
8. Скільки звуків у слові «кущ»?(4)
9. Марко Вовчок — це псевдонім письменника чи письменниці? (Письменниці М. Вілінської)
10. Яка буква в українській мові не має відповідного звуку? (Ь)
11. Рід іменника «сирота».(Спільний)
12. Узагальнена, образна, головна думка твору. (Ідея)
13. Слово, що вживається лише в певній місцевості. (Діалектизм)
14. Як називається вірш, що не має рими? (Білий)
15. Вигадане ім'я, під яким автор друкує свій твір. (Псевдонім)
16. Змалювання в літературі картин природи або будь-якого незамкненого простору. (Пейзаж)
17. Віршований твір, який призначений для співу.(Пісня)
18. Слово, яке щойно з'явилося в мові. (Неологізм)
19. Головні члени речення. (Підмет і присудок)
20. Другорядний член речення, що відповідає на питання непрямих відмінків. (Додаток)
21. Яка частина мови вказує на предмет, але не називає його? (Займенник)
22. Чуже мовлення, передане дослівно. (Пряма мова)
23. Дослівно наведений уривок з якогось тексту. (Цитата)
24. Від якого слова походить слово «тринькати»?
(Від німецького ігіпкеп — пити)
25. Поставте у кличний відмінок слово «юнак» (Юначе!)
26. Скільки відмін має іменник? (4)
27. Суть Ємського указу.
(Заборона розмовляти українською, писати і друкувати твори цією мовою)
28. Від якого слова походить слово «вишня»? (Висіти)
29. Назвіть твір українського письменника, в назві якого звучало б ім'я головного героя.
(І. Нечуй-Левицький «Микола Джеря», Т. Шевченко «Катерина», Л. Костенко «Маруся Чурай», І. Франко «Мойсей»)
30. Назвіть знак, що позначає тверду, роздільну вимову на межі приголосного і голосного. (Апостроф)
31. Що вивчає розділ про мову «Морфологія»? (Частини мови)
32. Назвіть новелу М. Коцюбинського, в якій є дійові особи: Моя утома, Людське горе, Сонце...
33. Розділ науки, який вивчає звуки. (Фонетика)
34. Поставте дієслово «вигукувати» у наказовий спосіб. (Вигукуй)
35. Яка збірка І. Франка має підзаголовок «Лірична драма»? («Зів'яле листя»)
36. Назвіть автора оповідань «Олеся», «Украла», «Екзамен». (Б. Грінченко)
38. Поставте іменник «мати» у З.в. (Матір)
39. Назвіть слова з префіксом прі-. (Прізвисько, прірва, прізвище)
40. М. Коцюбинський писав у стилі... (Імпресіонізм)
41. Всі види невіршованої мови художніх творів. (Проза)
43. Скільки звуків у слові «ходжу»? (4)
44. Частина слова без закінчення. (Основа слова)
45. Закінчити: «Слово до слова — зложиться...». (Мова)

Конкурс „ Що?Де? Коли?”.

   Увага! Командам пропонується чорний ящик.
1 завдання. У чорному ящику предмет, що по-різному називається українською і російською мовами, хоч обидва слова походять від одного давнього кореня. З'явилося це слово в давньоіндійській мові, звучало приблизно як «шаккара» і означало «пісок». Згодом воно потрапило до Персії, потім до Австралії, звідти до Італії. Потім його було запозичено німцями. Від німців слово потрапило до поляків, а вже у поляків запозичили його ми, українці. Що ж у чорному ящику?
(На сцену виносять чорний ящик. Командам на роздуми дається 1 хв. Звучить метроном. Команди дають відповідь).
Увага, правильна відповідь. Українською мовою — цукор, російською — сахар. В українську мову слово потрапило через польську «цукер» з німецької, а німці, у свою чергу, запозичили його в італійців «цуккеро», до яких воно потрапило з Аравії «суккар». До російської мови йшло коротшим шляхом: від персів — до греків «сакхаром», а потім через Візантію на Русь.
 завдання. У чорному ящику лежать три «яблука». Перше «яблуко» було завезене до Росії у XVII ст. із Голландії за наказом Петра І, а в Голландію потрапило з Америки. Його називали «земляне» або «чортове яблуко». Друге «яблуко» було завезене з Південної Америки. Французи та італійці назвали його «яблуком кохання», «золотим яблуком». Перша згадка про це «яблуко» в Росії датована 1781 роком. У цей час його вирощували тільки в приватному ботанічному саду Демидова у Москві. Третє «яблуко» — китайське, батьківщина його — Південно-Східна Азія. Воно так і називається — «китайське яблуко» Завдання: назвіть «яблука», що лежать у чорному ящику.
(На сцену виносять чорний ящик. Командам на роздуми дасться 1 хв. Звучить метроном. Команди відповідають).
Увага! Правильна відповідь: перше «яблуко» — картопля. «Пом де тер» (франц. — «земляне яблуко»). Друге «яблуко» — помідор. «Пом д'од» (франц.) «помми ди оро» (італ.) — «золоте яблуко». Третє «яблуко» — апельсин (гол. Ар-ре ієн — з франц. Пом де чіне — «китайське яблуко»).

 Дякуємо командам. Тепер працює журі.

Ось і завершився наш конкурс. І на останок хочеться нагади всім слова Володимира Сосюри:
Вивчайте, любіть свою мову,
Як світлу Вітчизну любіть,
Як стягів красу малинову,

Як рідного неба блакить.
Нехай в твоїм серці любові
Не згасне священний вогонь,
Як перше промовлене слово
На мові народу свого.
Як сонця безсмертного коло,
Що креслить у небі путі,
Любіть свою мову й ніколи
Її не забудьте в житті....