Займенник

Є добрий друг в іменника,

Числівника й прикметника.

Як звуть його – секрет,

Така ось арифметика.

Як втомляться іменники

У реченнях стояти,

До себе звуть їх

Від втоми рятувати.

      ***

Іменник втомився від праці важкої

І зачинився у спальнім покої,

Предмети втомився вже він називати

І вирішив трохи поспати.

Йому було лиш тільки треба

Когось залишить замість себе.

Розпорядився одразу іменник:

- Займе моє місце братець – Займенник.

Та от Займенник нізащо

Не міг назвати Хто і Що.

Йому Іменник повелів

Не називати слів,

А тільки лиш на них вказати:

Я, ми, він, вони, той, оцей, ніхто, ніщо,

Весь, себе, ніякий, цей, твій, ваш, котрий і кожний…-

Всі займенники лиш можуть

На предмет, ознаки вказати,

                        Та не в змозі їх назвати.