Звертання

В одному далекому королівстві жив король Мовознавство, У нього було дуже багато знайомих графів, що підкорялися йому та разом складали його королівство.

Король вправно керував своїм королівством, хоч це й було досить  важко, бо в кожному з графств виникало багато суперечливих запитань. Одного разу прийшов до Мовознавства його підданий Звертання, бо він не знав, у кого з графів йому можна просити допомоги. Він сказав:

-Шановний повелителю, ви не могли б взяти мене до себе в королівство, я б вам за це щиро віддячив у майбутньому?

 На це король відповів:

- Якщо ти так сильно бажаєш цього, ми зараз же зберемо раду з моїх графів і вирішимо, чи не будеш ти нам зайвий!

 На раді довго сперечались, особливо був проти граф Синтаксис. Він казав:

-Куди ми його дінемо, куди вставимо його у речення, у мене і так багато другорядних членів речення!

 Але король відповів:

- Звертання в майбутньому нам дуже допоможе і стане в нагоді.

 Але граф Синтаксис не здавався:

- Як же ми будемо виділяти його на письмі?

Тут до суперечки приєдналась графиня Пунктуація:

- Якщо вже він такий корисний, то я можу всередині речення виділяти його з обох боків комами, а на початку і в кінці - з одного боку.

 Тоді король сказав:

- Нехай звертання не буде членом речення і не відповідатиме на жодне запитання.

Тут і граф Синтаксис заспокоївся і дав згоду.

З тих пір живе в цьому королівстві звертання і на славу служить своєму краю.